Відмінності між версіями «Григораш Василь Васильович»
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Василь Григораш.jpg|міні|Василь Григораш]] | [[Файл:Василь Григораш.jpg|міні|Василь Григораш]] | ||
| − | '''Григораш Василь Васильович''' (народився 8 грудня 2002 в селі Лісові | + | '''Григораш Василь Васильович''' (народився [[8 грудня]] [[2002]] в селі Лісові Хутори — помер [[18 лютого]] [[2025]]) — солдат, стрілець-помічник гранатометника. Загинув на російсько-українській війні. |
== Носівщина в жалобі == | == Носівщина в жалобі == | ||
Поточна версія на 23:50, 27 березня 2026
Григораш Василь Васильович (народився 8 грудня 2002 в селі Лісові Хутори — помер 18 лютого 2025) — солдат, стрілець-помічник гранатометника. Загинув на російсько-українській війні.
Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 23 березня 2026
Надійшло сповіщення про результати ДНК – експертизи підтвердження загибелі нашого земляка Василя Васильовича Григораша.
Солдат Василь Григораш (8.12.2002 – 18.02.2025) народився в с. Лісові Хутори. Навчався в Комарівській школі- інтернаті. Продовжив навчання в Мринському училищі.
Так склалась його доля, хлопець рано лишився без матері, фактично виховувався в інтернаті, оступився, мав певні проблеми із законом. Однак навіть будучи ще доволі юним, він прийняв для себе важливе рішення: стати на захист рідної землі.
У червні 2024 року він прийнятий на військову службу за контрактом з числа умовно-достроково звільнених. У лавах ЗСУ він був на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецької спеціалізованої роти.
Найближчою його людиною був брат. Він з ними спілкувався постійно. 13 лютого 2025 року Василь у розмові попередив, що може не повернутися. Певно, було якесь передчуття. А 18 лютого він зник безвісти.
Лише нещодавно, після чергового обміну тілами та проведеної ДНК-експертизи рідні отримали підтвердження загибелі Василя.
Він загинув, як Герой, до останнього залишаючись вірним даній військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність внаслідок здійснення ворогом штурмових наступальних дій поблизу населеного пункту Срібне, Покровського району, на Донеччині. Сталося це 18 лютого 2025 року.
Поховано Василя Григораша на кладовищі по вул. Полівка в Носівці.