Відмінності між версіями «Савосько Валентина Іванівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 19: Рядок 19:
  
 
Найвищою нагородою для себе вважає те, що на весіллі молодшої прийомної доньки викликала непідробне здивування подруг нареченої, коли ті дізнались, що вона їй нерідна мати.
 
Найвищою нагородою для себе вважає те, що на весіллі молодшої прийомної доньки викликала непідробне здивування подруг нареченої, коли ті дізнались, що вона їй нерідна мати.
 +
 +
== Посилання ==
 +
* [https://www.facebook.com/valentina.savos.ko Валентина Савосько у Facebook]
  
 
[[Категорія:Уродженці Козар]]
 
[[Категорія:Уродженці Козар]]

Версія за 09:21, 9 березня 2026

Савосько Валентина Іванівна (народилася 18 листопада 1960 в селі Козари) — медична сестра.

Життєпис

В 1976 закінчила Козарську восьмирічну школу, потім Ніжинське медичне училище.

З сім'ї Мироненків

Із книги «Козари: шлях через століття»

з сім'ї Мироненків, що переїхали до Козар з Сапонової Гути. Мама Валентини родом з села Сального Ніжинського району. Доля звела батьків вже тут, в Козарах.

Ще з дитинства, часто перебуваючи в лікарнях, переборюючи низку хвороб, Валя завжди намагалась хоч би чимось допомагати медсестрам та мріяла лікувати дітей і дорослих. Після закінчення Ніжинського медичного училища, пропрацювавши рік в Носівці, повернулась до рідного села.

Роботі медичної сестри віддала чверть століття. Тут і долю свою зустріла. Та нелегкою та виявилась… Самій довелось підіймати двох доньок. А потім ще двох ставити на ноги – не змогла допустити, щоб забрали сусідських сиріт до дитячого будинку. Допомогла й дім для них зберегти. Була впевнена: хтось же повинен це зробити. Тоді звучала в голові така знайома фраза: хто, як не я? Змогла все…

Не знала ця маленька дівчинка, скільком людям допоможе врятувати життя, і того, що чекають на неї ще три важливі місії: допомогти батькам у вихованні двох молодших сестер, самій двом донькам раду дати, утримати іще двох дівчаток на поверхні бурхливого життєвого моря.

На світлині Валентина Іванівна з прийомними доньками Іриною й Мариною.

Найвищою нагородою для себе вважає те, що на весіллі молодшої прийомної доньки викликала непідробне здивування подруг нареченої, коли ті дізнались, що вона їй нерідна мати.

Посилання