Відмінності між версіями «Сергійчик Євгеній Олександрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: Молодший сержант Євгеній Сергійчик (13.07.1995- 8.05.2025) народився і виріс у Держанівці. Зроста...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
Молодший сержант Євгеній Сергійчик (13.07.1995- 8.05.2025) народився і виріс у Держанівці.
 
Молодший сержант Євгеній Сергійчик (13.07.1995- 8.05.2025) народився і виріс у Держанівці.
 +
 +
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2823940794475355/ | title =Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 12 травня 2025 }}''
 +
 
Зростав єдиним сином у батьків.
 
Зростав єдиним сином у батьків.
 +
 
Після закінчення Держанівської ЗОШ, здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення- влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 205 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і,разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.
 
Після закінчення Держанівської ЗОШ, здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення- влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 205 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і,разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.
 +
 
3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв’язок місяць.
 
3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв’язок місяць.
 +
 
Як прожили батьки той місяць, не варто навіть думати. Однак вони вірили, що все буде добре.
 
Як прожили батьки той місяць, не варто навіть думати. Однак вони вірили, що все буде добре.
 +
 
Але минуло і 3 травня, і дні наступні, телефон сина мовчав. І ось оцю страшну тишу розірвала не менш болюча і незворотня звістка про його загибель.
 
Але минуло і 3 травня, і дні наступні, телефон сина мовчав. І ось оцю страшну тишу розірвала не менш болюча і незворотня звістка про його загибель.
 +
 
В результаті штурмових дій з боку противника, наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям.
 
В результаті штурмових дій з боку противника, наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям.
 
Для Євгенія війна скінчилася, він навіки став для всіх нас Героєм і небесним янголом…
 
Для Євгенія війна скінчилася, він навіки став для всіх нас Героєм і небесним янголом…
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус, Держанівський старостат глибоко сумують та розділяють страшну непоправну втрату з батьками: Надією Олексіївною та Олександром Григоровичем. Сили та витримки пережити їм це горе і навчитися жити далі заради пам’яті сина.
+
 
 
Євгенія Сергійчика буде поховано на кладовищі у рідному селі.
 
Євгенія Сергійчика буде поховано на кладовищі у рідному селі.
Про день та час зустрічі та прощання з Героєм повідомимо додатково.
+
 
Вічна пам’ять та слава захиснику, воїну Євгенію!
+
== Родина ==
 +
Батьки: Надія Олексіївна та Олександр Григорович.  
 +
 
 +
[[Категорія:Уродженці Держанівки]]
 +
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 +
[[Категорія:Люди С]]

Версія за 23:53, 12 травня 2025

Молодший сержант Євгеній Сергійчик (13.07.1995- 8.05.2025) народився і виріс у Держанівці.

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 12 травня 2025

Зростав єдиним сином у батьків.

Після закінчення Держанівської ЗОШ, здобував професійну освіту в Ніжинському агротехнічному коледжі. Проходив строкову службу. Після повернення- влаштувався на роботу в охоронну фірму. 14 січня 205 року був мобілізований. Пройшов підготовку, навчання, отримав звання, був призначений командиром відділення і,разом з побратимами, взявши до рук зброю, став на захист рідної землі.

3 квітня мама востаннє почула голос сина, який попередив, що не виходитиме на зв’язок місяць.

Як прожили батьки той місяць, не варто навіть думати. Однак вони вірили, що все буде добре.

Але минуло і 3 травня, і дні наступні, телефон сина мовчав. І ось оцю страшну тишу розірвала не менш болюча і незворотня звістка про його загибель.

В результаті штурмових дій з боку противника, наш земляк отримав проникаюче осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям. Для Євгенія війна скінчилася, він навіки став для всіх нас Героєм і небесним янголом…

Євгенія Сергійчика буде поховано на кладовищі у рідному селі.

Родина

Батьки: Надія Олексіївна та Олександр Григорович.