Відмінності між версіями «Красницький Петро Лукич»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 16 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Петро Лукіч Красницький''' (1907-1945) працював бугалтером на носівському цукрозаводі. В 1943 пішов на фронт. Загинув від вибуху снаряду в Німеччині 16 квітня 1945, біля містечка Лєнгенау Олджихов, там і похований.  
+
'''Петро Лукіч Красницький''' (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. Розвозив людям додому зарплати та пенсії. У вільний від роботи час грав на баяні. З приходом війни, Петро був зачислений до партизанського загону, а [[Список мобілізованих в роки Другої світової війни Носівським РВК — К|у липні 1941 був мобілізований Носівським РВК]] і пішов на фронт, де був диспетчером. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лангенад. Там він і похований.
  
Грав на баяні.
+
== Родина ==
 +
: ''Джерело: Спогади правнука, [[Бережняк Євгеній Миколайович|Євгенія Бережняка]], 29 вересня 2021''.
 +
Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.  
  
Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі все життя та займалася домашнім господарством.  
+
Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.  
  
Сини [[Красницький Леонід Петрович]] (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні і Красницький Віталій Петрович (1928-2008).
+
Сини:
 +
* [[Красницький Леонід Петрович]] (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні
 +
* [[Красницький Віталій Петрович]] (1928-2008) - виконроб, бригадир на будівництві, шофер, чудово грав на баяні
  
 +
== Відзнаки ==
 +
* Орден Червоної Зірки
 +
 +
[[Категорія:Бухгалтери]]
 +
[[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]]
 
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
 
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Загиблі в Німецько-радянській війні]]
+
[[Категорія:Нагороджені орденом Червоної Зірки]]
[[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]]
+
[[Категорія:Загиблі на Німецько-радянській війні]]
 
[[Категорія:Люди К]]
 
[[Категорія:Люди К]]

Поточна версія на 09:22, 10 квітня 2025

Петро Лукіч Красницький (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. Розвозив людям додому зарплати та пенсії. У вільний від роботи час грав на баяні. З приходом війни, Петро був зачислений до партизанського загону, а у липні 1941 був мобілізований Носівським РВК і пішов на фронт, де був диспетчером. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лангенад. Там він і похований.

Родина[ред. | ред. код]

Джерело: Спогади правнука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.

Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.

Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.

Сини:

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден Червоної Зірки