Відмінності між версіями «Ярова Олена Олександрівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
На території нашої громади, в с. Адамівка, Держанівського старостинського округу проживає  '''Олена Олександрівна Ярова''', мама, син якої віддав своє життя за Україну. Родина переїхала на Носівщину понад 20 років  тому.
+
 
 +
:''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=467712&tp=page | title = Носівська міська рада| publisher = | author = | date = }}''
 +
 
 +
На території нашої громади, в с. [[Адамівка]], Держанівського старостинського округу проживає  '''Олена Олександрівна Ярова''', мама, син якої віддав своє життя за Україну. Родина переїхала на Носівщину понад 20 років  тому.
  
 
Ігор Анатолійович Козленко (5.04.1980 -22.07.2022) народився та здобув середню освіту  в с. Лебедин, Черкаської області. Після закінчення школи продовжив навчання в Дніпрі, однак не закінчив, оскільки пішов  на строкову службу в Збройні Сили України.  Демобілізувавшись здобуває фах автослюсаря, живе і працює в столиці будівельником, слюсарем - ремонтником на СТО, разом з дружиною Ніною Сергіївною виховували  донечку Людмилу. Рідні,  численні друзі згадують Ігоря як надзвичайно добру, порядну, щиру, відкриту людину, завжди готового підтримати і допомогти, майстра на всі руки. Він був найкращим сином, чоловіком і неймовірним батьком, прикладом людяності, порядності, відданості.
 
Ігор Анатолійович Козленко (5.04.1980 -22.07.2022) народився та здобув середню освіту  в с. Лебедин, Черкаської області. Після закінчення школи продовжив навчання в Дніпрі, однак не закінчив, оскільки пішов  на строкову службу в Збройні Сили України.  Демобілізувавшись здобуває фах автослюсаря, живе і працює в столиці будівельником, слюсарем - ремонтником на СТО, разом з дружиною Ніною Сергіївною виховували  донечку Людмилу. Рідні,  численні друзі згадують Ігоря як надзвичайно добру, порядну, щиру, відкриту людину, завжди готового підтримати і допомогти, майстра на всі руки. Він був найкращим сином, чоловіком і неймовірним батьком, прикладом людяності, порядності, відданості.
Рядок 10: Рядок 13:
  
 
Поховано солдата Ігоря Козленка на Лісовому кладовищі у Києві.
 
Поховано солдата Ігоря Козленка на Лісовому кладовищі у Києві.
 +
 +
[[Категорія:Люди:Адамівка]]
 +
[[Категорія:Родичі загиблих на Російсько-українській війні]]
 +
[[Категорія:Люди Я]]

Поточна версія на 22:33, 9 квітня 2025

Джерело: Носівська міська рада

На території нашої громади, в с. Адамівка, Держанівського старостинського округу проживає Олена Олександрівна Ярова, мама, син якої віддав своє життя за Україну. Родина переїхала на Носівщину понад 20 років тому.

Ігор Анатолійович Козленко (5.04.1980 -22.07.2022) народився та здобув середню освіту в с. Лебедин, Черкаської області. Після закінчення школи продовжив навчання в Дніпрі, однак не закінчив, оскільки пішов на строкову службу в Збройні Сили України. Демобілізувавшись здобуває фах автослюсаря, живе і працює в столиці будівельником, слюсарем - ремонтником на СТО, разом з дружиною Ніною Сергіївною виховували донечку Людмилу. Рідні, численні друзі згадують Ігоря як надзвичайно добру, порядну, щиру, відкриту людину, завжди готового підтримати і допомогти, майстра на всі руки. Він був найкращим сином, чоловіком і неймовірним батьком, прикладом людяності, порядності, відданості.

З початком повномасштабного вторгнення, вже з самого ранку він стояв в черзі біля військкомату,повідомивши рідним, що йде захищати рідну землю.

26 лютого був зарахований до загону тероборони, а за якийсь час вже поповнив ряди ЗСУ. Він був піхотинцем і великим патріотом України, готовий до останнього відстоювати її територіальну цілісність та суверенітет. Він дійсно заплатив найдорожчу ціну у цій війні, адже чергуючи на блокпості на Бахмутському напрямку, його підрозділ потрапив під шквальний артилерійський обстріл. Ігор отримав дуже важке поранення, втратив ногу, руку, зір…

Лікарі боролися за його життя 24 дні, всі дуже сподівалися на диво, але дива не сталося, на жаль. 22 липня 2022 року серце героя зупинилося…

Поховано солдата Ігоря Козленка на Лісовому кладовищі у Києві.