Відмінності між версіями «Володьководівицька економія»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м
Рядок 1: Рядок 1:
 
У [[1770]] році Катерина ІІ пожалувала '''Володьководівицьку економію''' одному з елітних російських вельмож, графу Петру Румянцеву-Задунайському.
 
У [[1770]] році Катерина ІІ пожалувала '''Володьководівицьку економію''' одному з елітних російських вельмож, графу Петру Румянцеву-Задунайському.
Загальна площа економії, яка належала Румянцеву становила 10533 десятин землі. Петро Олександрович володів нею упродовж 26-ти років, а після його смерті у 1796 році її успадкував син фельдмаршала граф Сергій Румянцев. Сергій Петрович одружився на дочці камергера імператорського двору князя Павла Олексійовича Голіцина, однак шлюб виявився бездітним. Коли постало питання про спадкоємців, Сергій Румянцев у 1832 році оформив дарчу грамоту на брата своєї дружини князя Михайла Павловича Голіцина, якому і передав право власності на економію.   
+
 
 +
Загальна площа економії, яка належала Румянцеву становила 10533 десятин землі. Петро Олександрович володів нею упродовж 26-ти років, а після його смерті у 1796 році її успадкував син фельдмаршала граф Сергій Румянцев. Сергій Петрович одружився з дочкою камергера імператорського двору князя Павла Олексійовича Голіцина, однак шлюб виявився бездітним. Коли постало питання про спадкоємців, Сергій Румянцев у 1832 році оформив дарчу грамоту на брата своєї дружини князя [[Голіцин Михайло Павлович|Михайла Павловича Голіцина]], якому і передав право власності на економію.   
 
{{Заготовка}}
 
{{Заготовка}}
 
[[Категорія:Володькова Дівиця]]
 
[[Категорія:Володькова Дівиця]]

Версія за 11:52, 27 березня 2025

У 1770 році Катерина ІІ пожалувала Володьководівицьку економію одному з елітних російських вельмож, графу Петру Румянцеву-Задунайському.

Загальна площа економії, яка належала Румянцеву становила 10533 десятин землі. Петро Олександрович володів нею упродовж 26-ти років, а після його смерті у 1796 році її успадкував син фельдмаршала граф Сергій Румянцев. Сергій Петрович одружився з дочкою камергера імператорського двору князя Павла Олексійовича Голіцина, однак шлюб виявився бездітним. Коли постало питання про спадкоємців, Сергій Румянцев у 1832 році оформив дарчу грамоту на брата своєї дружини князя Михайла Павловича Голіцина, якому і передав право власності на економію.