Відмінності між версіями «Соловей Микола Вікторович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Соловей Микола Вікторович''' (народився [[7 листопада]] [[1997]] в Носівці — помер [[23 січня 2024) — солдат, зростав в Носівці
+
[[Файл:Микола Соловей.jpg|міні|Микола Соловей]]
 +
 
 +
'''Соловей Микола Вікторович''' (народився [[7 листопада]] [[1997]] в Носівці — помер [[23 січня]] [[2024]]) — солдат, загинув на Російсько-українській війні.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Рядок 24: Рядок 26:
 
Тіло загиблого Героя повернули  через  обмін тілами, який був проведений у жовтні 2024 року.
 
Тіло загиблого Героя повернули  через  обмін тілами, який був проведений у жовтні 2024 року.
  
Похований буде на кладовищі по вул. Княгині Ольги у Носівці.
+
Похований на кладовищі по вул. Княгині Ольги у Носівці.
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
 
Дружина Анастасія, донька Міланка,  батьки Світлана Григорівна та Віктор Олексійович.
 
Дружина Анастасія, донька Міланка,  батьки Світлана Григорівна та Віктор Олексійович.
 +
 +
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 +
[[Категорія:Солдати]]
 +
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
 +
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 +
[[Категорія:Люди С]]

Поточна версія на 18:47, 2 березня 2025

Микола Соловей

Соловей Микола Вікторович (народився 7 листопада 1997 в Носівці — помер 23 січня 2024) — солдат, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, 27 лютого 2025

Солдат Микола Соловей . Навчався у Носівській школі №1, здобував професію у Київському технікумі туризму, економіки та права.

Працював на АЗС.

Юнак мав надзвичайно щире серце, добру вдачу. Душа компанії, завжди оптиміст, завжди закоханий у життя і людей. Він любив природу, ліс, мав надійного друга-пса. Алтай, певно, відчуваючи біль втрати, й сам захворів.

Дружина і мама згадували події наче з колишнього життя, яке, на жаль, вже ніколи не повернеться.

Одружився 14 лютого 2023. В шлюбі народилася донька Міланка.

Був мобілізований у квітні 2023 року. Був зв’язківцем. Після проходження навчання служив у І танковій бригаді, виконував завдання на Запорізькому, а потім Донецькому напрямках.

Виходив на зв’язок постійно, бо зв’язківець, завжди веселий, підтримував і розвіював будь які хвилювання. Все мало бути добре.

22 січня 2024 року, на зв’язок не вийшов. А вже наступного дня рідних повідомили, що Микола зник безвісти.

14 лютого 2025 надійшло повідомлення про результати експертизи.

Тіло загиблого Героя повернули через обмін тілами, який був проведений у жовтні 2024 року.

Похований на кладовищі по вул. Княгині Ольги у Носівці.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Анастасія, донька Міланка, батьки Світлана Григорівна та Віктор Олексійович.