Соловей Микола Вікторович

Соловей Микола Вікторович (народився 7 листопада 1997 в Носівці — помер [[23 січня 2024) — солдат, зростав в Носівці

Життєпис

Джерело: Носівщина в жалобі, 27 лютого 2025

Солдат Микола Соловей . Навчався у Носівській школі №1, здобував професію у Київському технікумі туризму, економіки та права.

Працював на АЗС.

Юнак мав надзвичайно щире серце, добру вдачу. Душа компанії, завжди оптиміст, завжди закоханий у життя і людей. Він любив природу, ліс, мав надійного друга-пса. Алтай, певно, відчуваючи біль втрати, й сам захворів.

Дружина і мама згадували події наче з колишнього життя, яке, на жаль, вже ніколи не повернеться.

Одружився 14 лютого 2023. В шлюбі народилася донька Міланка.

Був мобілізований у квітні 2023 року. Був зв’язківцем. Після проходження навчання служив у І танковій бригаді, виконував завдання на Запорізькому, а потім Донецькому напрямках.

Виходив на зв’язок постійно, бо зв’язківець, завжди веселий, підтримував і розвіював будь які хвилювання. Все мало бути добре.

22 січня 2024 року, на зв’язок не вийшов. А вже наступного дня рідних повідомили, що Микола зник безвісти.

14 лютого 2025 надійшло повідомлення про результати експертизи.

Тіло загиблого Героя повернули через обмін тілами, який був проведений у жовтні 2024 року.

Похований буде на кладовищі по вул. Княгині Ольги у Носівці.

Родина

Дружина Анастасія, донька Міланка, батьки Світлана Григорівна та Віктор Олексійович.