Відмінності між версіями «Кулик Тарас Анатолійович»
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
[[Категорія:Випускники Володьководівицької школи]] | [[Категорія:Випускники Володьководівицької школи]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| − | [[Категорія:Поховані | + | [[Категорія:Поховані на Богоявленському кладовищі]] |
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | [[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | ||
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди К]] | [[Категорія:Люди К]] | ||
Поточна версія на 15:40, 27 лютого 2025
Тарас Анатолійович Кулик (народився 20 грудня 1996 у Володьковій Дівиці — помер 3 березня 2023 у Донецькій області) — військовик, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
В шкільні роки захоплювався спортом, зокрема, футболом. Закінчив Володьководівицьку школу та залізничне училище. Працював на залізниці.
Був дуже відповідальним, з повагою ставився до жінок, дуже любив маму, був єдиною дитиною у сім'ї.
Власне, усвідомлення того, що він, чоловік, має захищати жінок та дітей, спонукало його стати до лав Збройних Сил України. Він ніс службу в гранатометному відділенні протитанкового взводу II механізованого батальйону військової частини.
3 березня поблизу населеного пункту Міньківка, Донецької області під час оборони взводного опорного пункту внаслідок обстрілу збоку збройних формувань російського агресора Тарас отримав смертельне поранення.
Мати: Наталія Миколаївна, батько Анатолій Миколайович, військовослужбовець ЗСУ.
Поховано Тараса Кулика у рідному селі.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Носівська міська рада, 7 грудня 2023
