Відмінності між версіями «Сулій Федір Леонтійович»
Серж (обговорення | внесок) м |
Серж (обговорення | внесок) м |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). | В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). | ||
| − | Дійсний статський радник із 1886 року, таємний радник із 1895 року, дійсний таємний радник із 1910 року. | + | Дійсний статський радник із 1886 року, таємний радник із 1895 року, дійсний таємний радник із 1910 року. Завідував справами емертальних класс ММ із 1 березня 1911 року. |
На позачерговому повітовому зібранні в Ніжині [[24 листопада]] [[1909]] року були висунуті кандидатури на попечителя училища: Федора Яковича Безкорадного та таємного радника Федора Леонтійовича Сулія. Закритим голосуванням одноголосно було обрано останнього, який пожалував 1500 рублів на будівництво училища. | На позачерговому повітовому зібранні в Ніжині [[24 листопада]] [[1909]] року були висунуті кандидатури на попечителя училища: Федора Яковича Безкорадного та таємного радника Федора Леонтійовича Сулія. Закритим голосуванням одноголосно було обрано останнього, який пожалував 1500 рублів на будівництво училища. | ||
[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
Версія за 10:04, 27 лютого 2025
Сулій Федір Леонтійович (народився 23 лютого 1838 у Володьковій Дівиці — помер 17 травня 1917 там же) — дійсний таємний радник, попечитель Володьководівицького народного училища. Батько — Леонтій Стефанович Сулій служив судовим чиновником у Ніжині, мав чин колезького асесора. Мав маєтком у селі Володькова Дівиця звідки й почався козацький рід Суліїв.
В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). Дійсний статський радник із 1886 року, таємний радник із 1895 року, дійсний таємний радник із 1910 року. Завідував справами емертальних класс ММ із 1 березня 1911 року. На позачерговому повітовому зібранні в Ніжині 24 листопада 1909 року були висунуті кандидатури на попечителя училища: Федора Яковича Безкорадного та таємного радника Федора Леонтійовича Сулія. Закритим голосуванням одноголосно було обрано останнього, який пожалував 1500 рублів на будівництво училища.
