Відмінності між версіями «Сулій Федір Леонтійович»
Серж (обговорення | внесок) м |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сулій Федір Леонтійович''' (народився [[23 лютого]] [[1838]] у Володьковій Дівиці — помер [[17 травня]] [[1917]] там же) — дійсний таємний радник, попечитель [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького народного училища]]. | '''Сулій Федір Леонтійович''' (народився [[23 лютого]] [[1838]] у Володьковій Дівиці — помер [[17 травня]] [[1917]] там же) — дійсний таємний радник, попечитель [[Володьководівицький ліцей|Володьководівицького народного училища]]. | ||
Батько — Леонтій Стефанович Сулій служив судовим чиновником у Ніжині, мав чин колезького асесора. Мав маєтком у селі Володькова Дівиця звідки й почався козацький рід Суліїв. | Батько — Леонтій Стефанович Сулій служив судовим чиновником у Ніжині, мав чин колезького асесора. Мав маєтком у селі Володькова Дівиця звідки й почався козацький рід Суліїв. | ||
| + | |||
В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). | В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). | ||
| − | |||
| − | + | На позачерговому повітовому зібранні в Ніжині [[24 листопада]] [[1909]] року були висунуті кандидатури на попечителя училища: Федора Яковича Безкорадного та таємного радника Федора Леонтійовича Сулія. Закритим голосуванням одноголосно було обрано останнього, який пожалував 1500 рублів на будівництво училища. | |
[[Категорія:Люди:Володькова Дівиця]] | [[Категорія:Люди:Володькова Дівиця]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
Версія за 09:50, 27 лютого 2025
Сулій Федір Леонтійович (народився 23 лютого 1838 у Володьковій Дівиці — помер 17 травня 1917 там же) — дійсний таємний радник, попечитель Володьководівицького народного училища. Батько — Леонтій Стефанович Сулій служив судовим чиновником у Ніжині, мав чин колезького асесора. Мав маєтком у селі Володькова Дівиця звідки й почався козацький рід Суліїв.
В XIX столітті окремі представники роду Суліїв були відомі своєю активною громадянською позицією. Федір Сулій, свого часу голова українського товариства к Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові (нині це Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського).
На позачерговому повітовому зібранні в Ніжині 24 листопада 1909 року були висунуті кандидатури на попечителя училища: Федора Яковича Безкорадного та таємного радника Федора Леонтійовича Сулія. Закритим голосуванням одноголосно було обрано останнього, який пожалував 1500 рублів на будівництво училища.
