Відмінності між версіями «Смінтіна Олександр Анатолійович»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
+ | https://e-slavutych.gov.ua/news/1690889776/ | ||
Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку. | Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку. |
Версія за 01:39, 26 січня 2025
Олександр Анатолійович Смінтіна (позивний Сміт, народився 6 липня 1978 в селі Червоні Партизани — помер 27 липня 2023, м. Дніпро)
Життєпис
https://e-slavutych.gov.ua/news/1690889776/
Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку.
Звання: старший солдат.
Обставини загибелі: під час виконання бойового завдання зазнав тяжкого поранення, несумісного з життям. Помер у лікарні ім. І. Мечникова в м. Дніпро.
Місце поховання: м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл.
Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).