Відмінності між версіями «Смінтіна Олександр Анатолійович»
(Створена сторінка: Смінтіна Олександр Анатолійович (Сміт) Дата та місце народження: 6 липня 1978 року, с. Че...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Олександр Анатолійович Смінтіна''' (позивний Сміт, народився 6 липня 1978 в селі Червоні Партизани — помер 27 липня 2023, м. Дніпро) | |
| − | + | == Життєпис == | |
Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку. | Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку. | ||
| − | |||
| − | |||
Звання: старший солдат. | Звання: старший солдат. | ||
Версія за 01:37, 26 січня 2025
Олександр Анатолійович Смінтіна (позивний Сміт, народився 6 липня 1978 в селі Червоні Партизани — помер 27 липня 2023, м. Дніпро)
Життєпис
Після закінчення Славутицької загальноосвітньої школи № 2, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї №18. У нього була мирна професія – будівельник. Працював у міських будівельних компаніях. Чималий період у роботі був пов'язаний з СП «Новарка». Любив природу, дуже цінував її красу, захоплювався риболовлею. Учасник АТО, у 2022 році добровольцем став на захист рідної землі. Воював у гарячих точках на сході країни. Останній свій бій прийняв під Білогорівкою Луганської області 25 липня 2023 року. Мав дружину, сина й доньку.
Звання: старший солдат.
Обставини загибелі: під час виконання бойового завдання зазнав тяжкого поранення, несумісного з життям. Помер у лікарні ім. І. Мечникова в м. Дніпро.
Місце поховання: м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл.
Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).
