Відмінності між версіями «Олешко Аркадій Варламович»
(→Родина) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Аркадій Олешко.jpg|міні|Аркадій Олешко]] | ||
| + | |||
'''Аркадій Варламович Олешко''' (народився [[21 березня]] [[1919]] в селі Пилятин Козелецького району - помер [[26 квітня]] [[2008]]) — партизан і учасник Німецько-радянської війни, колгоспник, працівник Носівської заготовчої контори. | '''Аркадій Варламович Олешко''' (народився [[21 березня]] [[1919]] в селі Пилятин Козелецького району - помер [[26 квітня]] [[2008]]) — партизан і учасник Німецько-радянської війни, колгоспник, працівник Носівської заготовчої контори. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | Був наймолодшою дев'ятою дитиною в сім'ї | + | Був наймолодшою дев'ятою дитиною в сім'ї Варлама та Євдокії. В 7 років іде до школи, закінчив 1 клас. У віці 8 років помирає мати. Дитячі і юнацькі роки проживає у старших братів і сестер. |
З перших днів війни приєднується до партизанського руху Носівщини, тому що на той час мешкав у Підгайному. | З перших днів війни приєднується до партизанського руху Носівщини, тому що на той час мешкав у Підгайному. | ||
Версія за 12:48, 6 січня 2025
Аркадій Варламович Олешко (народився 21 березня 1919 в селі Пилятин Козелецького району - помер 26 квітня 2008) — партизан і учасник Німецько-радянської війни, колгоспник, працівник Носівської заготовчої контори.
Життєпис
Був наймолодшою дев'ятою дитиною в сім'ї Варлама та Євдокії. В 7 років іде до школи, закінчив 1 клас. У віці 8 років помирає мати. Дитячі і юнацькі роки проживає у старших братів і сестер.
З перших днів війни приєднується до партизанського руху Носівщини, тому що на той час мешкав у Підгайному. В одному з боїв під Ніжином отримав тяжке поранення. Довга реабілітація та оперативні втручання відбувалася в розташуванні партизанського загону. Після загоєння ран та лікування знову став на ноги та в стрій.
26 вересня 1944 був мобілізований Носівським райвоєнкоматом. Перемогу зустрів біля озера Балатон, що в Угорщині.
Після закінчення війни працював в колгоспі села Козари.
Приблизно з 1963 року, за станом здоров'я, почав працювати в Носівській заготовчій конторі.
В 1979 році вийшов на пенсію.
Помер у віці 89 років і похований на центральному кладовищі села Козари.
Родина
Дружина Харченко Олександра Григорівна, мешканка с. Козари 1926 року народження.
