Відмінності між версіями «Цуд Дмитро Васильович»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Дмитро Васильович Цуд (народився [[30 квітня]] [[2003]] в Носівці — помер [[22 жовтня]] [[2024]]) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні. | Дмитро Васильович Цуд (народився [[30 квітня]] [[2003]] в Носівці — помер [[22 жовтня]] [[2024]]) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні. | ||
| − | Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у [[ | + | Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у [[Носівський ліцей № 1|Носівській міській гімназії]]. Далі продовжив своє навчання вже військовій справі в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Всюди навчався на відмінно. |
| − | Після ліцею Дмитро продовжив | + | Після ліцею Дмитро продовжив навчання на факультеті підготовки спеціалістів Сил спеціальних операцій в Одеській військовій Академії. На захисті рідної землі разом зі своїми побратимами був з початку повномасштабного вторгнення. У червні 2024 отримав диплом і звання лейтенанта. |
Натрапив на ворожу засідку, прийняв бій, віддавши наказ своїм побратимам відступити. Він зберіг їхні життя, заплативши своїм. Як командир. | Натрапив на ворожу засідку, прийняв бій, віддавши наказ своїм побратимам відступити. Він зберіг їхні життя, заплативши своїм. Як командир. | ||
Версія за 17:19, 3 листопада 2024
Дмитро Васильович Цуд (народився 30 квітня 2003 в Носівці — помер 22 жовтня 2024) — військовик, лейтенант, загинув на Російсько-українській війні.
Виріс в Носівці, навчався в міській школі № 4, потім до сьомого класу - у Носівській міській гімназії. Далі продовжив своє навчання вже військовій справі в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Всюди навчався на відмінно.
Після ліцею Дмитро продовжив навчання на факультеті підготовки спеціалістів Сил спеціальних операцій в Одеській військовій Академії. На захисті рідної землі разом зі своїми побратимами був з початку повномасштабного вторгнення. У червні 2024 отримав диплом і звання лейтенанта.
Натрапив на ворожу засідку, прийняв бій, віддавши наказ своїм побратимам відступити. Він зберіг їхні життя, заплативши своїм. Як командир.
Похований на кладовищі в с. Степові Хутори.
Родина
Батьки — Надія Іванівна та Василь Миколайович, брат Іван. Навіки 21!
