Відмінності між версіями «Красевич Антон Павлович»
м (Заміна тексту — «’» на «'») |
|||
(Не показано 26 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Антон Красевич.jpg|міні|Антон Красевич]] | [[Файл:Антон Красевич.jpg|міні|Антон Красевич]] | ||
− | '''Антон Павлович Красевич''' ([[23 листопада]] [[1999]] — [[8 листопада]] [[2022]]) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі. | + | '''Антон Павлович Красевич''' ([[23 листопада]] [[1999]], Носівка — [[8 листопада]] [[2022]], Харків) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі. |
+ | |||
+ | == Життєпис == | ||
+ | Народився в Носівці, разом з мамою та братом-близнюком Артемом проживав по [[Вулиця Привітна|вулиці Привітній]] цукрозаводського мікрорайону Носівки. | ||
+ | |||
+ | Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно-технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. | ||
+ | |||
+ | З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист України добровольцями, служили в одній частині. Був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка (військова частина А 0501) у складі Сухопутних військ Збройних сил України. | ||
+ | |||
+ | Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, де лікарям не вдалося врятувати його життя. | ||
+ | |||
+ | Похований на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вул. Кармелюка]], цукрозаводського мікрорайону. | ||
+ | |||
+ | == Родина == | ||
+ | Мати: Ольга Миколаївна, батько Павло Павлович, брат-близнюк Артем. | ||
+ | |||
+ | == Відзнаки == | ||
+ | Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).<ref>{{Cite web | url = https://www.president.gov.ua/documents/82023-45529 | title = Указ Президента України №8/2023 від 9 січня 2023 року | publisher = Офіційне інтернет-представництво Президента України | author = | date = | access-date = | language = }}</ref> Церемонія вручення державних нагород рідним загиблих героїв Чернігівщини відбулась 6 червня у залі засідань обласної ради. | ||
+ | |||
+ | Ушанований почесною відзнакою Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14 жовтня 2022 року. | ||
+ | |||
+ | == Пам'ять == | ||
+ | 14 липня 2023 року Носівська міська рада рішенням № 7/37/VIII перейменувала в місті Носівка у цукрозаводському мікрорайоні вулицю Миколи Вінграновського на [[Вулиця Антона Красевича|вулицю Антона Красевича]].<ref>{{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=38986&tp=7 | title = Про перейменування вулиці в м. Носівка | publisher = Носівська міська рада | author = | date = 14 липня 2023 | access-date = 2023-08-17 | language = }}</ref> | ||
+ | |||
+ | На фасаді рідного навчального закладу – [[Носівська гімназія № 2|Носівській гімназії №2]] встановлена меморіальна дошка на його честь. | ||
== Носівщина знову в жалобі == | == Носівщина знову в жалобі == | ||
Рядок 9: | Рядок 33: | ||
Старший солдат Антон Павлович Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя. | Старший солдат Антон Павлович Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя. | ||
− | Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у | + | Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв'язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях. |
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі мамі Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя. | Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі мамі Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя. | ||
− | + | == Красевич Антон Павлович == | |
+ | :''Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)'' | ||
+ | |||
+ | Разом з мамою та братом-близнюком Артемом Антон проживав у Носівці по вулиці Привітній. Таким він був і сам – щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею й серцем, сповненим любові до всіх. Після закінчення навчання у другій міській школі разом брати | ||
+ | здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, затим проходили строкову службу в Збройних силах України. І з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обидва брати Красевичі стали на захист рідної держави. Із 31 березня Антон Павлович служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. На жаль, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на початку листопада старший солдат Красевич був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків. Однак поранення у захисника виявилися занадто тяжкими, хоч воїн разом з лікарями до останнього боровся за своє молоде життя. Восьмого листопада земний шлях Героя обірвався. | ||
+ | |||
+ | Сімнадцятого листопада живим коридором шани носівчани провели мужнього захисника в його останню путь до місця вічного спочинку на одному з кладовищ цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. Вся Носівщина схиляється в жалобі перед пам'яттю мужнього захисника, справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї Батьківщини. | ||
+ | |||
+ | == Роковини загибелі == | ||
+ | :''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=484229&tp=page | title = Роковини загибелі Антона Красевича (23.11.1999 - 08.11.2022). Дякуємо... Пам'ятаємо...| publisher = Носівська міська рада| author = | date = 8 листопада 2023 }}'' | ||
+ | Сьогодні роковини загибелі нашого юного захисника – старшого солдата, носівчанина, Антона Красевича. | ||
+ | |||
+ | Він був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону. | ||
+ | |||
+ | Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя. | ||
+ | |||
+ | Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв'язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях. | ||
+ | |||
+ | Антон був щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх. | ||
+ | |||
+ | Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони — наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов'язок… | ||
+ | |||
+ | На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше — своє юне життя. | ||
+ | |||
+ | Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року. | ||
+ | |||
+ | А також Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність». | ||
+ | |||
+ | На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь. Також вулиця Вінграновського у цукрозаводському мікрорайоні носить тепер його ім'я. | ||
+ | |||
+ | Поховали Героя на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вул. Кармелюка]], цукрозаводського мікрорайону. | ||
− | + | == Примітки == | |
+ | {{Примітки}} | ||
− | + | == Посилання == | |
+ | * https://uk.wikipedia.org/wiki/Красевич_Антон_Павлович | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Уродженці Носівки]] |
− | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | + | [[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]] |
+ | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
+ | [[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | ||
+ | [[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]] | ||
+ | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди К]] | [[Категорія:Люди К]] |
Поточна версія на 16:46, 24 жовтня 2024
Антон Павлович Красевич (23 листопада 1999, Носівка — 8 листопада 2022, Харків) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Носівці, разом з мамою та братом-близнюком Артемом проживав по вулиці Привітній цукрозаводського мікрорайону Носівки.
Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно-технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист України добровольцями, служили в одній частині. Був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка (військова частина А 0501) у складі Сухопутних військ Збройних сил України.
Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, де лікарям не вдалося врятувати його життя.
Похований на кладовищі по вул. Кармелюка, цукрозаводського мікрорайону.
Родина[ред. | ред. код]
Мати: Ольга Миколаївна, батько Павло Павлович, брат-близнюк Артем.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1] Церемонія вручення державних нагород рідним загиблих героїв Чернігівщини відбулась 6 червня у залі засідань обласної ради.
Ушанований почесною відзнакою Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14 жовтня 2022 року.
Пам'ять[ред. | ред. код]
14 липня 2023 року Носівська міська рада рішенням № 7/37/VIII перейменувала в місті Носівка у цукрозаводському мікрорайоні вулицю Миколи Вінграновського на вулицю Антона Красевича.[2]
На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь.
Носівщина знову в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина знову в жалобі, Пресслужба Носівської міської ради, 14 листопада 2022
Невимовно боляче щоразу повідомляти про втрати наших захисників. Встократ, коли гинуть такі молоді хлопці… Яка ж гірка і болюча для всіх нас осінь 2022 року, як часто приходять важкі новини…
Старший солдат Антон Павлович Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.
Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв'язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі мамі Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя.
Красевич Антон Павлович[ред. | ред. код]
- Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)
Разом з мамою та братом-близнюком Артемом Антон проживав у Носівці по вулиці Привітній. Таким він був і сам – щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею й серцем, сповненим любові до всіх. Після закінчення навчання у другій міській школі разом брати здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, затим проходили строкову службу в Збройних силах України. І з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обидва брати Красевичі стали на захист рідної держави. Із 31 березня Антон Павлович служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. На жаль, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на початку листопада старший солдат Красевич був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків. Однак поранення у захисника виявилися занадто тяжкими, хоч воїн разом з лікарями до останнього боровся за своє молоде життя. Восьмого листопада земний шлях Героя обірвався.
Сімнадцятого листопада живим коридором шани носівчани провели мужнього захисника в його останню путь до місця вічного спочинку на одному з кладовищ цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. Вся Носівщина схиляється в жалобі перед пам'яттю мужнього захисника, справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї Батьківщини.
Роковини загибелі[ред. | ред. код]
- Джерело: Роковини загибелі Антона Красевича (23.11.1999 - 08.11.2022). Дякуємо... Пам'ятаємо..., Носівська міська рада, 8 листопада 2023
Сьогодні роковини загибелі нашого юного захисника – старшого солдата, носівчанина, Антона Красевича.
Він був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону.
Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.
Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв'язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.
Антон був щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх.
Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони — наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов'язок…
На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше — своє юне життя.
Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року.
А також Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність».
На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь. Також вулиця Вінграновського у цукрозаводському мікрорайоні носить тепер його ім'я.
Поховали Героя на кладовищі по вул. Кармелюка, цукрозаводського мікрорайону.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України №8/2023 від 9 січня 2023 року, Офіційне інтернет-представництво Президента України
- ↑ Про перейменування вулиці в м. Носівка, Носівська міська рада, 14 липня 2023, переглянуто 2023-08-17