Відмінності між версіями «Харченко Йосип»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Спогади праонуки, Світлани Опаленко ==
 
== Спогади праонуки, Світлани Опаленко ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/posts/1241284970272607/?comment_id=1241299370271167 | title = Мій прадід був "куркулем" в Козарах | publisher = | author = Світлана Опаленко | date = 16 жовтня 2024 }}, {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/posts/1241284970272607?comment_id=1241299370271167&reply_comment_id=1241607290240375 | title = Прізвище мого прадіда Харченко Йосип | publisher = }}''
+
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/posts/1241284970272607/?comment_id=1241299370271167 | title = Мій прадід був "куркулем" в Козарах | publisher = | author = Світлана Опаленко}}, {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/posts/1241284970272607?comment_id=1241299370271167&reply_comment_id=1241607290240375 | title = Прізвище мого прадіда Харченко Йосип | publisher = | date = 16 жовтня 2024 }}''
 
Мій прадід був "куркулем" в Козарах. Радянська влада все відібрала!!!! Переїхав в Андріївку, побудував з нуля будинок. Довгі роки в цьому будинку була школа.  
 
Мій прадід був "куркулем" в Козарах. Радянська влада все відібрала!!!! Переїхав в Андріївку, побудував з нуля будинок. Довгі роки в цьому будинку була школа.  
  
Рядок 9: Рядок 9:
 
Після розкуркулення прадід переїхав в с. Андріївка поблизу Козар і побудував там добротний будинок, посадив сад.  
 
Після розкуркулення прадід переїхав в с. Андріївка поблизу Козар і побудував там добротний будинок, посадив сад.  
  
Коли фашистська Германія напала на СССР всі його сини пішли на фронт. Дочка Христя в війну жила в Козарах з маленьким 4 річним сином і була спалена німцями разом з дитиною. Дочка Ганна (моя бабуся) проживала з своїм чоловіком (Павленком Григорієм Пилиповичем) в м. Носівка. Він був суддею до війни і теж загинув на фронті десь на 4 рік війни, залишивши 3 маленьких дітей сиротами.  
+
Коли фашистська Германія напала на СРСР всі його сини пішли на фронт. Дочка Христя в війну жила в Козарах з маленьким 4 річним сином і була спалена німцями разом з дитиною. Дочка Ганна (моя бабуся) проживала з своїм чоловіком (Павленком Григорієм Пилиповичем) в м. Носівка. Він був суддею до війни і теж загинув на фронті десь на 4 рік війни, залишивши 3 маленьких дітей сиротами.  
  
 
Мій прадід, коли отримав похоронку на останнього сина (офіцера-танкіста) наступного дня помер від горя. Така тяжка доля була в мого прадіда, діда і бабусі по маминій лінії.  
 
Мій прадід, коли отримав похоронку на останнього сина (офіцера-танкіста) наступного дня помер від горя. Така тяжка доля була в мого прадіда, діда і бабусі по маминій лінії.  

Поточна версія на 09:41, 18 жовтня 2024

Йосип Харченко — житель сіл Козари і Андріївка, був розкуркулений радянською владою.

Спогади праонуки, Світлани Опаленко[ред. | ред. код]

Джерело: Світлана Опаленко: Мій прадід був "куркулем" в Козарах, Прізвище мого прадіда Харченко Йосип, 16 жовтня 2024

Мій прадід був "куркулем" в Козарах. Радянська влада все відібрала!!!! Переїхав в Андріївку, побудував з нуля будинок. Довгі роки в цьому будинку була школа.

Прізвище мого прадіда Харченко Йосип, в нього було 5 синів і 2 дочки (Христя і Ганна). Вони були заможними господарями в них були коні, земля, худоба. Всі працювали на землі. Радянська влада його розкуркулила.

Після розкуркулення прадід переїхав в с. Андріївка поблизу Козар і побудував там добротний будинок, посадив сад.

Коли фашистська Германія напала на СРСР всі його сини пішли на фронт. Дочка Христя в війну жила в Козарах з маленьким 4 річним сином і була спалена німцями разом з дитиною. Дочка Ганна (моя бабуся) проживала з своїм чоловіком (Павленком Григорієм Пилиповичем) в м. Носівка. Він був суддею до війни і теж загинув на фронті десь на 4 рік війни, залишивши 3 маленьких дітей сиротами.

Мій прадід, коли отримав похоронку на останнього сина (офіцера-танкіста) наступного дня помер від горя. Така тяжка доля була в мого прадіда, діда і бабусі по маминій лінії.

Хату після смерті прадіда в Андріївці передали під початкову школу. Хата збереглась до наших часів.

Ще мама розказувала, що коли палили Козари, в березні, то люди босими, роздітими тікали в Носівку і у них в будинку багато їх жило.