Відмінності між версіями «Минко Ольга Матвіївна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 12: Рядок 12:
 
Мешкає у м. Носівка, де працює в [[Будинок дитячої та юнацької творчості|Будинку дитячої та юнацької творчості]].  
 
Мешкає у м. Носівка, де працює в [[Будинок дитячої та юнацької творчості|Будинку дитячої та юнацької творчості]].  
  
Працювала в [[Носівський ліцей № 5|Носівському ліцеї № 5]], якому подарувала свої роботи (розміщені при вході на стелажі праворуч). У [[Носівська гімназія № 2|Носівській гімназії № 2]] розписала два коридори — при вході ліворуч і по дорозі до їдальні.
+
Працювала в [[Носівський ліцей № 5|Носівському ліцеї № 5]], якому подарувала свої роботи (розміщені при вході на стелажі праворуч). У [[Носівська гімназія № 2|Носівській гімназії № 2]] розписала два коридори — при вході ліворуч і поблизу їдальні.
  
 
Учасниця об'єднання рукодільниць — клубу «[[Руно]]».
 
Учасниця об'єднання рукодільниць — клубу «[[Руно]]».

Версія за 20:47, 20 вересня 2024

Ольга Мінько

Ольга Минко (народилася 3 жовтня 1954 р. у с. Бутівка Сосницького району) — мешканка Носівки, майстриня петриківського розпису.

Життєпис

Змалку любила малювати.

Після школи вивчилась на зоотехніка.

У 1996 році пройшла курси художнього розпису в Києві та отримала Міжнародний сертифікат художника підлакового розпису.

Мешкає у м. Носівка, де працює в Будинку дитячої та юнацької творчості.

Працювала в Носівському ліцеї № 5, якому подарувала свої роботи (розміщені при вході на стелажі праворуч). У Носівській гімназії № 2 розписала два коридори — при вході ліворуч і поблизу їдальні.

Учасниця об'єднання рукодільниць — клубу «Руно».

Про її творчість знятий фільм "Краса, що дивує світ". Її роботи в США, Швеції, Данії, Франції, Німеччині. Робила розпис 305 школи в Дарницькому районі міста Києва. Робила розпис самоварів, виставляла свої роботи на Покровському ярмарку в місті Ніжин та Чернігівському художньому музеї, проводила для жителів Чернігова майстер-клас.

Включена до книги "Обдаровані діти України".

Творчість

Її манера малювання ґрунтується на основі техніки петриківського розпису. Створила декоративні панно («Моя Україна» 2008 р.), таці («Таця», 2011 р.), тарілки (Таріль «Півень», 2010 р.), глечики («Глечик з ручкою», 2010 р.), ложки та оформлює інтер’єри. У своїх роботах зображує різнобарвні квіти («Веселкове поле», 2007 р.), калину («Розмаїття барв», 2008 р.), пташок («Ескіз для вишивки», 2010 р.).

Посилання