Відмінності між версіями «Кротенко Олександр Олексійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 5: Рядок 5:
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
 
:''https://nezhatin.com.ua/2024/08/13/mryn-vtratyv-geroya/''
 
:''https://nezhatin.com.ua/2024/08/13/mryn-vtratyv-geroya/''
Після закінчення Мринської школи навчався у Чернігівському кооперативному технікумі. Обрав для себе спеціальність – торгівля, але вмів робити будь-яку роботу.  
+
Після закінчення Мринської школи навчався у Чернігівському комерційному технікумі. Обрав для себе спеціальність – торгівля, але вмів робити будь-яку роботу.  
  
 
Працював верстатником у Мринському паркетному цеху Ніжинського лісгоспзагу. Сумлінно виконував свої професійні обов’язки, був завжди чесним, відкритим і справедливим.
 
Працював верстатником у Мринському паркетному цеху Ніжинського лісгоспзагу. Сумлінно виконував свої професійні обов’язки, був завжди чесним, відкритим і справедливим.

Версія за 18:17, 17 вересня 2024

Олександр Кротенко

Олександр Олексійович Кротенко (народився 12 вересня 1983 — помер 7 серпня 2024) — мешканець Мрина, старший водій ЗСУ, загинув у бою на Російсько-українській війні.

Життєпис

https://nezhatin.com.ua/2024/08/13/mryn-vtratyv-geroya/

Після закінчення Мринської школи навчався у Чернігівському комерційному технікумі. Обрав для себе спеціальність – торгівля, але вмів робити будь-яку роботу.

Працював верстатником у Мринському паркетному цеху Ніжинського лісгоспзагу. Сумлінно виконував свої професійні обов’язки, був завжди чесним, відкритим і справедливим.

Мав багато друзів, щиро любив свою родину. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився в ряди місцевої територіальної оборони.

Мобілізований до лав ЗСУ 19 січня 2023. Сумлінно ніс службу на посаді старшого водія артилерійського розрахунку артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А 2582.

Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув на полі бою 7 серпня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність та незалежність нашої держави.

У Олександра залишились дружина, син, донька, батько, мати і сестра.

Похований у Мрині.