Відмінності між версіями «Хахуда Володимир Миколайович»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Володимир Хахуда.jpg|міні|Володимир Хахуда]] | [[Файл:Володимир Хахуда.jpg|міні|Володимир Хахуда]] | ||
| − | '''Володимир Миколайович Хахуда''' (народився [[26 листопада]] [[1967]] в с. [[Підгайне]] — помер [[18 червня]] [[2024]] поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області) — водій, молодший сержант, доброволець, загинув на Російсько-українській війні. | + | '''Володимир Миколайович Хахуда''' (народився [[26 листопада]] [[1967]] в с. [[Підгайне]] — помер [[18 червня]] [[2024]] поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області) — водій, молодший сержант ЗСУ, доброволець, загинув на Російсько-українській війні. |
== Носівщина в жалобі == | == Носівщина в жалобі == | ||
Поточна версія на 13:50, 27 серпня 2024
Володимир Миколайович Хахуда (народився 26 листопада 1967 в с. Підгайне — помер 18 червня 2024 поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області) — водій, молодший сержант ЗСУ, доброволець, загинув на Російсько-українській війні.
Носівщина в жалобі[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 20 червня 2024
Народився у великій дружній родині, де виховувалось шестеро дітей.
Навчався у п'ятій міській школі, фах водія здобував у Мринському ПТУ і відразу пішов працювати. Так було все життя. Бо так виховували батьки, бо він — українець, господар. Володимир мріяв мати власну родину, простору оселю, справжнє родинне гніздечко, де затишно і гарно найдорожчим, куди завжди хочеться повертатися.
Він всього досягнув у цьому житті, заручившись підтримкою родини, братів, сестер. Все зробив, як мріяв.
Лишалось просто жити, любити, радіти… Якби не війна. Володимир точно не хотів брати до рук зброю, але у найважчу годину для України саме такі люди, як Володимир стали першими, хто був готовий захищати.
З самої юності, працював водієм, далі вже як підприємець займався автоперевезеннями. Останні п’ять років перед війною працював за кордоном.
18 лютого 2022 року він приїхав у відпустку. А 24 лютого зранку він серед перших стояв у черзі біля військкомату. Певний період Володимир Хахуда працював при Носівському РТЦК, а в серпні 2023 був переміщений спочатку в навчальний центр, а далі — гарячий схід нашої держави: Харківський, Донецький напрямки.
Він виконував обов'язки старшого водія, командира 1 піхотного відділення 3 піхотного взводу, 3 піхотної роти військової частини.
Залишаючись вірним присязі, даній українському народові, у бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання Володимир Хахуда загинув.
Сталося це 18 червня поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району,Донецької області.
Володимира Хахуду поховано на кладовищі по вул. Центральна (в напрямку села Андріївка).
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Алла Григорівна, доньки-школярки Вікторія та Марійка, сестри Ніна, Галина, Світлана, брати Микола та Анатолій.
