Відмінності між версіями «Якушевич Руслан Олександрович»
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2355895291279910 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 26 вересня | + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2355895291279910 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 26 вересня 2023 }}'' |
| − | Старший солдат Руслан Якушевич народився і виріс в Носівці. Навчався у колишній школі №5. Повну загальну освіту здобув в Носівській ЗОШ №1. Далі продовжив навчання в ліцеї залізничного транспорту. Професійне життя | + | Старший солдат Руслан Якушевич народився і виріс в Носівці. Навчався у колишній школі №5. Повну загальну освіту здобув в Носівській ЗОШ №1. Далі продовжив навчання в ліцеї залізничного транспорту. Професійне життя пов'язав з службою охорони. |
Руслан був настільки щирою і відкритою людиною, безмежно доброю, безвідмовною, готовий прийти на допомогу. Мав золоті руки і добре серце. Знаходив завжди спільну мову з усіма: і дорослими, і дітворою. У нього всі були друзі, бо його усмішка і позитивна енергетика заряджала всіх навколо добротою і щирістю. | Руслан був настільки щирою і відкритою людиною, безмежно доброю, безвідмовною, готовий прийти на допомогу. Мав золоті руки і добре серце. Знаходив завжди спільну мову з усіма: і дорослими, і дітворою. У нього всі були друзі, бо його усмішка і позитивна енергетика заряджала всіх навколо добротою і щирістю. | ||
| − | Він був мобілізований у червні | + | Він був мобілізований у червні 2023 року. Спочатку пройшов навчання в одному з військових центрів, потім проходив підготовку у Польщі, після чого отримав короткочасну відпустку. |
18 вересня мама раділа зустрічі дорого сина. Він побув всього кілька днів і мав повертатися. Бо їхній підрозділ відправляли на Донеччину. | 18 вересня мама раділа зустрічі дорого сина. Він побув всього кілька днів і мав повертатися. Бо їхній підрозділ відправляли на Донеччину. | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Важко було відпускати сина знову, але він заспокоював і, міцно обійнявши сказав слова, які тепер і гріють, і ятрять мамине серце: «Мам, я тебе дуже люблю. Ти це знай!» | Важко було відпускати сина знову, але він заспокоював і, міцно обійнявши сказав слова, які тепер і гріють, і ятрять мамине серце: «Мам, я тебе дуже люблю. Ти це знай!» | ||
| − | 20 вересня мама востаннє чула рідний голос. Він попередив, що кілька днів не виходитиме на | + | 20 вересня мама востаннє чула рідний голос. Він попередив, що кілька днів не виходитиме на зв'язок. Не вийшов і 23. У день свого народження. А 24 вже подзвонив командир частини, у якій служив Руслан і повідомив гірку новину. |
| − | 22 вересня під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі міста | + | 22 вересня під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі міста Мар'їнка, Донецької області, відстоюючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, залишаючись вірним військовій присязі даній українському народові, старший стрілець десантно-штурмового відділення 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини Руслан Якушевич загинув. |
| + | Похований на кладовищі по вул. Самокиша в Носівці. | ||
| + | |||
| + | == Родина == | ||
Родина: мама Любов Олександрівна, брат Володимир. | Родина: мама Любов Олександрівна, брат Володимир. | ||
| − | + | == Відзнаки == | |
| + | * Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).<ref>{{Cite web | url = https://www.president.gov.ua/documents/232024-49529 | title = УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2024 | publisher = Офіційне інтернет-представництво Президента України | author = | date = | access-date = | language = }}</ref> | ||
| + | |||
| + | == Примітки == | ||
| + | {{Примітки}} | ||
[[Категорія:Уродженці Носівки]] | [[Категорія:Уродженці Носівки]] | ||
| + | [[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| + | [[Категорія:Поховані в Носівці]] | ||
| + | [[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | ||
| + | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди Я]] | [[Категорія:Люди Я]] | ||
Поточна версія на 17:00, 29 липня 2024
Руслан Олександрович Якушевич (23 вересня 1992, Носівка — 22 вересня 2023, в районі міста Мар'їнка, Донецької області) — старший солдат, старший стрілець, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 26 вересня 2023
Старший солдат Руслан Якушевич народився і виріс в Носівці. Навчався у колишній школі №5. Повну загальну освіту здобув в Носівській ЗОШ №1. Далі продовжив навчання в ліцеї залізничного транспорту. Професійне життя пов'язав з службою охорони.
Руслан був настільки щирою і відкритою людиною, безмежно доброю, безвідмовною, готовий прийти на допомогу. Мав золоті руки і добре серце. Знаходив завжди спільну мову з усіма: і дорослими, і дітворою. У нього всі були друзі, бо його усмішка і позитивна енергетика заряджала всіх навколо добротою і щирістю.
Він був мобілізований у червні 2023 року. Спочатку пройшов навчання в одному з військових центрів, потім проходив підготовку у Польщі, після чого отримав короткочасну відпустку.
18 вересня мама раділа зустрічі дорого сина. Він побув всього кілька днів і мав повертатися. Бо їхній підрозділ відправляли на Донеччину.
Важко було відпускати сина знову, але він заспокоював і, міцно обійнявши сказав слова, які тепер і гріють, і ятрять мамине серце: «Мам, я тебе дуже люблю. Ти це знай!»
20 вересня мама востаннє чула рідний голос. Він попередив, що кілька днів не виходитиме на зв'язок. Не вийшов і 23. У день свого народження. А 24 вже подзвонив командир частини, у якій служив Руслан і повідомив гірку новину.
22 вересня під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі міста Мар'їнка, Донецької області, відстоюючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, залишаючись вірним військовій присязі даній українському народові, старший стрілець десантно-штурмового відділення 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини Руслан Якушевич загинув.
Похований на кладовищі по вул. Самокиша в Носівці.
Родина[ред. | ред. код]
Родина: мама Любов Олександрівна, брат Володимир.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2024, Офіційне інтернет-представництво Президента України
