Процько Олександр Миколайович

Олександр Процько

Олександр Миколайович Процько (народився 29 червня 1975 року в селі Червоні Партизани, нині Володькова Дівиця — помер 1 липня 2024 у с. Спірне Бахмутського району в Донецькій області) — військовик НГУ, загинув на Російсько-українській війні під час виконання бойових дій.

Життєпис

Джерело: На Чернігівщині попрощалися із Захисником, який загинув на Донеччині, ЧЕline, 15 липня 2024

Навчався в Ніжинській ЗОШ № 2. Продовжив освіту в ПТУ № 11.

У 1993 році був призваний до лав Національної гвардії України.

Із 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей (Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Новоайдар, Райгородка, Трьохізбенка, Весела Гора, Христово, Олександрівка, Георгієвка, Лутугіно, Щастя).

Неодноразово залучався до виконання диверсійно-розвідувальних завдань.

Після демобілізації працював у м. Київ у відділі воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони. Захоплювався спортом, любив рибалити та проводити час з сім'єю.

Неодноразово проходив додаткові військові навчання як в Україні, так і за кордоном, де здобував неабиякий успіх.

На початку повномасштабного вторгнення став одним із тих, хто відбивав наступ на рідне місто Ніжин, далі продовжив захист своєї Батьківщини вже на сході України.

У 2023 році проходив військову службу у в/ч 3018 НГУ у батальйоні оперативного призначення.

У жовтні 2023 року отримав осколкові поранення, після чого була довга реабілітація. Чекав моменту, щоб знову повернутись у стрій.

Загинув 01 липня під час виконання бойових дій у с. Спірне Бахмутського району в Донецькій області.

Попрощалися з воїном у Соборі Всіх Святих у Ніжині.

Родина

У Олександра залишились дружина, дві доньки та маленька онука.