Відмінності між версіями «Лобов Петро Петрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: '''Петро Петрович Лобов''' (народився 28 червня 1994, село Платонівка — помер 22 вересня 2023...)
 
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Петро Петрович Лобов''' (народився 28 червня 1994, село [[Платонівка]] — помер 22 вересня 2023 поблизу м. Слов'янськ, Донецької області) — сержант, загинув на Російсько-українській війні.
+
[[Файл:Петро Лобов.jpg|міні|Петро Лобов]]
 +
 
 +
'''Петро Петрович Лобов''' (народився [[28 червня]] [[1994]], село [[Платонівка]] — помер [[22 вересня]] [[2023]] поблизу м. Слов'янськ, Донецької області) — сержант, загинув на Російсько-українській війні.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
 
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2355979421271497 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади | author = | date = 26 вересня 2023 }}''
 
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2355979421271497 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади | author = | date = 26 вересня 2023 }}''
Народився і виріс в с. Платонівка (Кіровка), Носівського району. Так склалися сімейні обставини, що з 8 років зростав хлопець в родині тітки, Алли Біленко. Навчався у Степовохутірській школі, працював. У 2014 році став солдатом строкової служби, під час проходження якої підписав контракт. Спочатку служив на Сумщині, далі його підрозділ був відправлений на схід.
+
Народився і виріс в с. Платонівка (Кіровка), Носівського району. Так склалися сімейні обставини, що з 8 років зростав хлопець в родині тітки, Алли Біленко. Навчався у Степовохутірській школі, працював. У 2014 році став солдатом строкової служби, під час проходження якої підписав контракт. Спочатку служив на Сумщині, далі його підрозділ був відправлений на схід. Від 24 лютого 2022 року боронив Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0409.  
  
Петро встиг створити сім'ю, щоправда, вона  довго не проіснувала. У нього залишився син Іллюша, якому наразі 5 рочків.
+
Петро встиг створити сім'ю, щоправда, вона  довго не проіснувала. У нього залишився син Ілля, якому наразі 5 рочків.
  
Петро був добрим, щирим молодим чоловіком. Завжди з усмішкою, оптимізмом дивився на життя, не мав  шкідливих звичок.  Дуже цінував родинні  стосунки, постійно підтримував зв’язки зі своїми рідними, був завжди готовий прийти на допомогу.
+
Петро був добрим, щирим молодим чоловіком. Завжди з усмішкою, оптимізмом дивився на життя, не мав  шкідливих звичок.  Дуже цінував родинні  стосунки, постійно підтримував зв'язки зі своїми рідними, був завжди готовий прийти на допомогу.
  
22 вересня захищаючи волю та незалежність України поблизу м. Слов’янськ, Донецької області Петро Лобов загинув.
+
22 вересня під час виконання бойового завдання, захищаючи волю та незалежність України поблизу м. Слов'янськ, Донецької області Петро Лобов загинув.
  
Поховано Петра Лобова буде на кладовищі  в с. Платонівка.
+
Поховано Петра Лобова на кладовищі  в с. Платонівка.
  
 
[[Категорія:Уродженці Платонівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Платонівки]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]]
+
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Макіївська громада)]]
 +
[[Категорія:Поховані у Платонівці]]
 
[[Категорія:Люди Л]]
 
[[Категорія:Люди Л]]

Поточна версія на 08:15, 28 червня 2024

Петро Лобов

Петро Петрович Лобов (народився 28 червня 1994, село Платонівка — помер 22 вересня 2023 поблизу м. Слов'янськ, Донецької області) — сержант, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади, 26 вересня 2023

Народився і виріс в с. Платонівка (Кіровка), Носівського району. Так склалися сімейні обставини, що з 8 років зростав хлопець в родині тітки, Алли Біленко. Навчався у Степовохутірській школі, працював. У 2014 році став солдатом строкової служби, під час проходження якої підписав контракт. Спочатку служив на Сумщині, далі його підрозділ був відправлений на схід. Від 24 лютого 2022 року боронив Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0409.

Петро встиг створити сім'ю, щоправда, вона довго не проіснувала. У нього залишився син Ілля, якому наразі 5 рочків.

Петро був добрим, щирим молодим чоловіком. Завжди з усмішкою, оптимізмом дивився на життя, не мав шкідливих звичок. Дуже цінував родинні стосунки, постійно підтримував зв'язки зі своїми рідними, був завжди готовий прийти на допомогу.

22 вересня під час виконання бойового завдання, захищаючи волю та незалежність України поблизу м. Слов'янськ, Донецької області Петро Лобов загинув.

Поховано Петра Лобова на кладовищі в с. Платонівка.