Відмінності між версіями «Граневський Денис Васильович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 25: Рядок 25:
 
== Відзнаки ==
 
== Відзнаки ==
 
* орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web | url = https://cg.gov.ua/index.php?id=496849&tp=page | title = Родинам загиблих Захисників передали державні нагороди| publisher = Чернігівська ОДА | author = | date = 2024-06-07 | access-date = | language = }}</ref>
 
* орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web | url = https://cg.gov.ua/index.php?id=496849&tp=page | title = Родинам загиблих Захисників передали державні нагороди| publisher = Чернігівська ОДА | author = | date = 2024-06-07 | access-date = | language = }}</ref>
 +
 +
== Примітки ==
 +
{{Примітки}}
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 30: Рядок 33:
 
[[Категорія:Люди:Носівка]]
 
[[Категорія:Люди:Носівка]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 +
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Люди Г]]
 
[[Категорія:Люди Г]]

Поточна версія на 18:25, 9 червня 2024

Денис Граневський

Денис Васильович Граневський (10 листопада 1983, Лисичанськ – 11 вересня 2023, поблизу населеного пункту Миколаївка, Херсонської області) — солдат військ спеціального призначення ЗСУ, загинув на російсько-українській війні, проживав у Носівці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 12 вересня 2023

Народився та виріс у Лисичанську. Втім, коли у їхнє місто зайшла російська нечисть, родина вирішила покинути все і їхати, аби почуватися українцями на своїй рідній землі.

Так вже дев'ять років родина Граневських проживає в Носівці. Придбали будинок, господарювали, просто жили. Раділи дітям, онукам.

Син Денис починав свою трудову діяльність на будівництві. Разом з батьком. Далі здобув вищу будівельну освіту в КІБІ і продовжив працювати за фахом.

24 лютого змінило життя повністю. Денис з перших хвилин вторгнення долучився до загонів самооборони в столиці, активно допомагав та виконував важливі завдання. Тому вже з перших днів березня поповнив лави Збройних Сил України військ спеціального призначення. Військ, які вважаються елітою нашої армії.

На рахунку Дениса, старшого оператора групи спеціального призначення загону спеціальних операцій численні бездоганно виконані завдання командування.

І це було б виконано однозначно, якби не артилерійський обстріл ворога…

Залишаючись вірним військовій присязі на вірність українському народу, відстоюючи до останнього незалежність та територіальну цілісність нашої держави, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка, Херсонської області, 11 вересня Денис Граневський загинув. Поліг, як Герой.

Родина[ред. | ред. код]

Мати Валентина Михайлівна, батько Василь Миколайович, сестра Оксана, син Нікіта.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]