Пономаренко Микола Миколайович

Микола Пономаренко

Микола Миколайович Пономаренко (народився 19 грудня 1973 в с. Велика Мотовилівка, на Київщині — помер 10 травня 2024) військовик, доброволець, молодший сержант, загинув на Російсько-українській війні біля населеного пункту Невське, Луганської області.

Життєпис

Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 15 травня 2024

За кілька років після народження Миколи, родина переїхала до Носівки. Він тут закінчив Носівську школу №1. Мама ставила на ноги своїх дітей сама, тому Микола швидко подорослішав і пішов працювати. Створив власну родину, разом з дружиною виховували двох синів.

24 лютого 2022 Микола був на роботі. Він працював слюсарем-ремонтником рухомого складу Укрзалізниці. А вже наступного дня стояв біля військкомату. Того дня його не забрали. Бракувало зброї на всіх бажаючих. Але він щодня здійснював патрулювання та ніс службу у теробороні, прагнув бути корисним рідному місту у найважчий час.

Вже 8 березня Микола Пономаренко разом з побратимами у складі Збройних Сил України їхав на оборону Чернігова. Потім був Бахмут, інші пекельні місця, де стояли наші воїни. Микола був серед них. Він виконував обов'язки командира відділення 2 кулеметного взводу 2 стрілецької роти. Його всі поважали, бо ніколи не схибив, бо завжди був попереду. Його син Анатолій також нині боронить Україну у складі 46-ї аеромобільної бригади.

На те завдання, яке стало останнім для нашого земляка, на Луганщині, він не мав іти. Щойно повернувся з лікування. Але розуміючи відповідальність за кожного солдата, він пішов.

Загинув 10 травня 2024 внаслідок ворожої атаки біля населеного пункту Невське, Луганської області.

Буде похований на кладовищі по вул. Троїцька у Носівці.

Родина

Дружина Тетяна Вікторівна, сини Анатолій і Микола.