Відмінності між версіями «Лісові Хутори»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
== Церква Святого Іллі ==
 
== Церква Святого Іллі ==
На місці, де тепер є сільське кладовище, між 1910 і 1920 р. було споруджено дерев'яну церкву на честь Святого Іллі. Ініціатором спорудження був [[Сясько Семен Якович]] (помер 1920 року у віці приблизно 55 років внаслідок пошесті чи то пропасниці, чи то грипу-іспанки), котрий прийняв обітницю спорудити храм під час морського шторму під час паломництва 1910 року в Єрусалим до Гробу Господнього. Семен Сясько був похований під стіною церкви.
+
На місці, де тепер є сільське кладовище, між 1910 і 1914 р. було споруджено дерев'яну церкву на честь Святого Іллі. Ініціатором спорудження був [[Сясько Семен Якович]] (помер 1920 року у віці приблизно 55 років внаслідок пошесті чи то пропасниці, чи то грипу-іспанки), котрий прийняв обітницю спорудити храм під час морського шторму під час паломництва 1910 року в Єрусалим до Гробу Господнього. Семен Сясько був похований під стіною церкви.
  
 
За сімейними переказами, під час цієї подорожі на Чорному морі знялась величезна буря, яка загрожувала затопити корабель. Паломники вирішили кинути жереб, щоб визначити кого скинути за борт заради рятування корабля. Жереб випав на Семена Саська. Семен Якович, стоячи на колінах, просив Бога дарувати йому життя та обіцяв побудувати власним коштом храм у своєму селі. Чудесним чином буря вщухла і паломники добрались до Святих Місць. По поверненню Семен Якович не забув дану присягу та, вклавши власні кошти й організувавши збір коштів у мешканців навколишніх хуторів і сіл, збудував величний дерев'яний храм во славу святого пророка Іллі. Точна дата побудови невідома.
 
За сімейними переказами, під час цієї подорожі на Чорному морі знялась величезна буря, яка загрожувала затопити корабель. Паломники вирішили кинути жереб, щоб визначити кого скинути за борт заради рятування корабля. Жереб випав на Семена Саська. Семен Якович, стоячи на колінах, просив Бога дарувати йому життя та обіцяв побудувати власним коштом храм у своєму селі. Чудесним чином буря вщухла і паломники добрались до Святих Місць. По поверненню Семен Якович не забув дану присягу та, вклавши власні кошти й організувавши збір коштів у мешканців навколишніх хуторів і сіл, збудував величний дерев'яний храм во славу святого пророка Іллі. Точна дата побудови невідома.
  
Після смерті він був похоронений біля стіни храму. У другій половині 1930-тих церкву було зруйновано безбожницькою комуністичною владою. Могила Семена Сяська тепер відрізняється від інших тим, що орієнтована не паралельно до автомобільної дороги, як інші могили, а навскіс — вздовж стіни колишньої церкви. Прямим нащадком (правнуком) Семена Саська є засновник ГО «Вікімедіа Україна» [[Пероганич Юрій Йосипович|Юрій Пероганич]].
+
Після смерті він був похоронений біля стіни храму. Приблизно у 1933-34 церкву було зруйновано безбожницькою комуністичною владою. Могила Семена Сяська тепер відрізняється від інших тим, що орієнтована не паралельно до автомобільної дороги, як інші могили, а навскіс — вздовж стіни колишньої церкви. Прямим нащадком (правнуком) Семена Саська є засновник ГО «Вікімедіа Україна» [[Пероганич Юрій Йосипович|Юрій Пероганич]].
  
 
[[День Іллі|День Святого Іллі]] (2 серпня) щороку відмічається в селі як храмове свято.<ref>Юрій Пероганич. Був у Жовтні Іллінський храм / «[[Носівські вісті]]» за 26 жовтня 2012, сторінка 5.</ref>{{Clear}}
 
[[День Іллі|День Святого Іллі]] (2 серпня) щороку відмічається в селі як храмове свято.<ref>Юрій Пероганич. Був у Жовтні Іллінський храм / «[[Носівські вісті]]» за 26 жовтня 2012, сторінка 5.</ref>{{Clear}}

Версія за 19:02, 1 квітня 2024

Могильна плита Семена Саська, який збудував храм у Лісних Хуторах

Лісові Хутори — село, входить до Носівської об'єднананої територіальної громади.

В селі до 1977 була Носівська початкова школа № 9.

Відстань до міста Носівка — 9,6 км.

Вулиці

Станом на 1 жовтня 2022:[1]

  • вулиця 20 років Незалежності
  • вулиця Єдності
  • вулиця Лісова
  • вулиця Мринська (Щорса)
  • вулиця Польова (Маяковського)

Церква Святого Іллі

На місці, де тепер є сільське кладовище, між 1910 і 1914 р. було споруджено дерев'яну церкву на честь Святого Іллі. Ініціатором спорудження був Сясько Семен Якович (помер 1920 року у віці приблизно 55 років внаслідок пошесті чи то пропасниці, чи то грипу-іспанки), котрий прийняв обітницю спорудити храм під час морського шторму під час паломництва 1910 року в Єрусалим до Гробу Господнього. Семен Сясько був похований під стіною церкви.

За сімейними переказами, під час цієї подорожі на Чорному морі знялась величезна буря, яка загрожувала затопити корабель. Паломники вирішили кинути жереб, щоб визначити кого скинути за борт заради рятування корабля. Жереб випав на Семена Саська. Семен Якович, стоячи на колінах, просив Бога дарувати йому життя та обіцяв побудувати власним коштом храм у своєму селі. Чудесним чином буря вщухла і паломники добрались до Святих Місць. По поверненню Семен Якович не забув дану присягу та, вклавши власні кошти й організувавши збір коштів у мешканців навколишніх хуторів і сіл, збудував величний дерев'яний храм во славу святого пророка Іллі. Точна дата побудови невідома.

Після смерті він був похоронений біля стіни храму. Приблизно у 1933-34 церкву було зруйновано безбожницькою комуністичною владою. Могила Семена Сяська тепер відрізняється від інших тим, що орієнтована не паралельно до автомобільної дороги, як інші могили, а навскіс — вздовж стіни колишньої церкви. Прямим нащадком (правнуком) Семена Саська є засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

День Святого Іллі (2 серпня) щороку відмічається в селі як храмове свято.[2]

Дмитро Прищепа про зруйновану церкву, записав онук, Сергій Хоменко.

Історія

На карті 1923 року:

Лісні Хутори.png

Джерело: http://www.etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-10-3.png

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Вулиці і провулки населених пунктів громади станом на 1 жовтня 2022 року, Носівська міська рада, переглянуто 2022-12-04
  2. Юрій Пероганич. Був у Жовтні Іллінський храм / «Носівські вісті» за 26 жовтня 2012, сторінка 5.

Посилання