Відмінності між версіями «Мовчан Борис Олексійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
uk>Perohanych
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 23:55, 8 листопада 2020

Борис Мовчан

Борис Олексійович Мовчан (народився 9 січня 1928 в Макіївці — помер 15 листопада 2019) — вчений в царині фізичного металознавства й металургії, академік НАН України. Автор праць по взаємозв'язку між кристалічною структурою і механічними властивостями металів (сплавів), електропроменевої технології.

Життєпис[ред. | ред. код]

1946 закінчив 2 курси Київського суднобудівного технікуму, в 1951 — фізичний факультет Київського державного університету імені Шевченка за спеціальністю «металофізика». 1954 року захистив кандидатську, в 1961 — докторську дисертації.

Починав трудовий шлях науковим співробітником, в 1960-94 роках — завідувач відділу електронно-променевих технологій.

1964 року обраний членом-кореспондентом НАНУ.

1994 — засновник і перший директор Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, академік Національної академії наук України з 1978.

Від 2003 року — головний науковий співробітник відділу парофазних технологій неорганічних матеріалів та науковий співробітник-консультант міжнародного центру електронно-променевих технологій.

Доробок[ред. | ред. код]

В доробку понад 360 наукових праць, 7 монографій, більше 100 патентів; підготував 56 кандидатів і 6 докторів наук.

Технологія електронно-променевого випару (атомізації) і наступного фізичного осадження парової фази у вакуумі (EB-PVD) для одержання матеріалів і покриттів із заданими структурою і властивостями почала розроблятися в ІЕЗ ім. Є. О. Патона під керівництвом акад. НАН України Б. О. Мовчана на початку 1960-х років ХХ ст. Створені в період 1975–1991 рр. електронно-променеві технології й устаткування для нанесення захисних покриттів на лопатки газових турбін були впроваджені на багатьох підприємствах міністерств авіаційної, суднобудівної і газової промисловостей СРСР.[1]

Деякі з праць:

  • «Електронно-променева технологія випаровування та осадження з парової фази неорганічних материалів з аморфною, нано- та мікроструктурою», 2004,
  • «Нанотехнології, наномедицина: перспективи наукових досліджень та впровадження їх результатів у медичну практику» — разом з Л. Г. Розенфельдом, В. Ф. Москаленком, І. С. Чекманом,
  • «Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти» — у співавторстві з Б. Патоном, В. Москаленком, І. Чекманом, «Вісник НАН України», 2009.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Лауреат Державної премії УРСР 1974 року.
  • Лауреат Ленінської премії — 1984.
  • Заслужений діяч науки і техніки України — 2004.
  • Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976, 1981), орденом Леніна (1988), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Мовчан Борис Олексійович[ред. | ред. код]

Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Учений-матеріалознавець, засновник (1994) і перший директор Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, академік Національної академії наук України (1978), Заслужений діяч науки і техніки України (з 2004), лауреат Ленінської премії (1984) і Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1974).

Народився 9 січня 1928 року в с. Макіївці на Чернігівщині в сім'ї агронома. У 1935-37 родина проживала у Чернігові, а в 1937 переїхала до села Новий Биків (нині Бобровицького району). Перед війною Борис встиг закінчити 6 класів школи, а в 1944 році, після визволення Чернігівщини, закінчив семирічку і вступив до Київського суднобудівного технікуму, який закінчив у 1946 році. У цьому ж році він став студентом фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «металофізика». Від 1951 року і до сьогодні все життя Бориса Олексійовича пов'язане з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Він розпочинав свій трудовий шлях як науковий співробітник, протягом 1960-1994 був завідувачем відділу електронно-променевих технологій, з 1994 року – він засновник і директор Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. Від 2003 року Б.О. Мовчан – головний науковий співробітник відділу парофазних технологій неорганічних матеріалів та науковий співробітник-консультант МЦ електронно-променевих технологій.

У 1954 році Борис Олексійович захистив кандидатську, а в 1961 році – докторську дисертації. 1964 року його обрано членом-кореспондентом, а 1978-го – академіком НАН України. Основні напрями наукової діяльності Б.О. Мовчана – це структура і властивості неорганічних матеріалів, електронно-променеві технології, нові матеріали. Він фундатор наукової школи одержання нових матеріалів багатофункціональних покриттів за допомогою методу електронно-променевої технології випаровування і конденсації у вакуумі. Під його керівництвом було розроблено і впроваджено в авіа-, суднобудування, енергетичні галузі машинобудування промислові технології нанесення жаростійких і теплозахисних покрить на лопаті газових турбін, що збільшило надійність і ефективність використання енергетичних агрегатів.

Учений опублікував понад 360 наукових праць, 7 монографій, отримав більше як 100 патентів; підготував 56 кандидатів і 6 докторів наук. Учений – член редколегій низки наукових часописів та наукових рад, зокрема "Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології", "Сучасна електрометалургія", "Фізика і хімія твердого тіла".

Наукову діяльність Бориса Олексійовича відзначено державними нагородами. Йому присуджено Державну премію УРСР у галузі науки і техніки за розробку електронно-променевої технології отримання чистих тугоплавких металів і сплавів та її впровадження у промисловість(1974), Ленінську премію за розробку, створення і налагодження промислового виробництва нових сплавів (1984), премію Є.О. Патона НАН України (1989).

Б.О. Мовчана нагороджено орденами Трудового Червоного прапора (1976 і 1981), орденом Леніна (1988). За особистий вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України вченого відзначено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008), орденом „За заслуги” III ступеня (1998). У 2004 році Борисові Олексійовичу присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”.

Б.О. Мовчан має почесні дипломи Американського вакуумного товариства (1983, 1988) та почесний диплом міністерства авіаційної промисловості Китаю (1998). Він є членом Нью-Йоркської академії наук, професором Пекінського університету аеронавтики і космонавтики.

90-річчя академіка НАН України Б. О. Мовчана[ред. | ред. код]

Джерело: ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (1)

9 січня виповнюється 90 років видатному вченому-матеріалознавцю, фундатору наукової школи з одержання нових матеріалів за допомогою методу електронно-променевої технології випаровування та конденсації у вакуумі, засновнику і першому директору ДП «Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України», заслуженому діячу науки і техніки України, академіку НАН України Борису Олексійовичу Мовчану.

Усе творче життя Б.О. Мовчана пов’язане з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Борис Олексійович здобув широке визнання завдяки дослідженням структури і властивостей неорганічних матеріалів (аморфних, нанокристалічних, дисперсно-зміцнених, шаруватих, пористих) і захисних покриттів, осаджуваних з парової фази у вакуумі.

Важливим напрямом його наукової діяльності є реалізація розроблених технологічних процесів і нових зразків електроннопроменевого обладнання. На особливу увагу заслуговують розроблені Б.О. Мовчаном варіанти електронно-променевих гібридних нанотехнологій, що поєднують фізичні і хімічні процеси осадження неорганічних речовин у вакуумі. Електроннопроменева гібридна нанотехнологія та відповідне обладнання є реальною основою подальшого науково-технічного та економічного прогресу у виробництві.

Б.О. Мовчан опублікував понад 380 наукових праць, 7 монографій, отримав більш як 120 патентів. Він є членом редколегій низки наукових часописів; під його керівництвом підготовлено 68 кандидатів і докторів наук. Наукова діяльність Б.О. Мовчана неодноразово була відзначена державними нагородами. Серед них — Державна премія УРСР, два ордени Трудового Червоного Прапора, Ленінська премія, премія ім. Є.О. Патона НАН України. Його нагороджено орденами «За заслуги» ІІІ ст. та князя Ярослава Мудрого V ст. Б.О. Мовчан має також зарубіжні почесні відзнаки — почесний диплом Міністерства авіаційної промисловості КНР, звання почесного професора Пекінського університету аеронавтики та космонавтики; два почесні дипломи Американського вакуумного товариства (США), премія ім. Р.Ф. Банші (R.F. Bunshah Award).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Винаходи та інновації., Винахідники України. ІІ том. Видавничий центр «Логос Україна»

Посилання[ред. | ред. код]