Відмінності між версіями «Коваль Олександр Іванович»
(Створена сторінка: На світлу пам’ять Олександру Ковалю від г. о "Волонтери Чернігівщини" Тривожна й дуже...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | На світлу | + | '''Олександр Іванович Коваль''' (? лютий 2024) — підприємець, волонтер, житель Носівки. |
| − | + | ||
| − | Тривожна й дуже болюча звістка минулого тижня сколихнула, безсумнівно, всю волонтерську та підприємницьку спільноту Носівської громади. Раптово, у розквіті життєвих сил обірвався життєвий шлях волонтера і підприємця, щирої й порядної людини | + | == На світлу пам'ять Олександру Ковалю від г. о "Волонтери Чернігівщини" == |
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/realnosivshchyna/posts/3672296663089478/ | title = На світлу пам’ять Олександру Ковалю | publisher = Реальна Носівщина | author = Наталія Соломаха | date = 21 лютого 2024 }}'' | ||
| + | Тривожна й дуже болюча звістка минулого тижня сколихнула, безсумнівно, всю волонтерську та підприємницьку спільноту Носівської громади. Раптово, у розквіті життєвих сил обірвався життєвий шлях волонтера і підприємця, щирої й порядної людини. | ||
| + | |||
Родина втратила господаря, люблячого чоловіка, прекрасного батька, а всі ми – щирого й доброго друга. | Родина втратила господаря, люблячого чоловіка, прекрасного батька, а всі ми – щирого й доброго друга. | ||
| − | + | ||
Носівка – місто порівняно не велике, тут майже всі одне про одного знають. Родину Ковалів тут завжди поважали за їх щирість та працелюбність, їхню готовність завжди прийти на допомогу й підтримку. А в таких батьків і діти виросли хорошими, порядними та шанованими. | Носівка – місто порівняно не велике, тут майже всі одне про одного знають. Родину Ковалів тут завжди поважали за їх щирість та працелюбність, їхню готовність завжди прийти на допомогу й підтримку. А в таких батьків і діти виросли хорошими, порядними та шанованими. | ||
| − | Все життя Олександра Івановича було пов’язане з автомобілями, транспортом, дорогами. І навіть свою підприємницьку справу він також пов’язав з ними. Коли в 2014 році велика біда прийшла до нас зі сходу, він був | + | |
| − | Олександр Іванович був щирим і | + | Все життя Олександра Івановича було пов’язане з автомобілями, транспортом, дорогами. І навіть свою підприємницьку справу він також пов’язав з ними. Коли в 2014 році велика біда прийшла до нас зі сходу, він був серед перших, хто взявся організовувати й відправляти на Донбас гуманітарні вантажі. Першою була наша спільна поїздка в Іловайськ. Наші мужні воїни, отримавши гіркий урок бойового зіткнення з підступним ворогом, продовжували тримати лінію оборони і їм просто необхідна була допомога й підтримка волонтерів. Потім у нього були десятки й десятки інших волонтерських поїздок, пошук для хлопців необхідних будівельних матеріалів, обладнання, інструментів, запчастин, харчів, засобів гігієни й ще багато-багато іншого необхідного для облаштування укриттів, бліндажів, окопів. |
| − | Багато наших військових, які приїжджали додому в короткочасну відпустку, зверталися до нього з проханням допомогти з придбанням необхідних запчастин для їхньої техніки, аби та і далі продовжувати бити ворога в гарячих точках. Й для нього було справою честі й совісті їм допомогти. За кілька днів до своєї раптової трагічної смерті він також повернувся зі своєї чергової волонтерської поїздки. На жаль, вона була останньою у земному житті нашого дорогого незабутнього друга | + | |
| − | + | Олександр Іванович був щирим і надійним другом, мав добре серце, завжди для всіх знаходив вільну хвилину поговорити й швидко, оперативно вирішити будь-які важливі питання, з ним було легко, просто і надійно. | |
| − | + | ||
| + | Багато наших військових, які приїжджали додому в короткочасну відпустку, зверталися до нього з проханням допомогти з придбанням необхідних запчастин для їхньої техніки, аби та і далі продовжувати бити ворога в гарячих точках. Й для нього було справою честі й совісті їм допомогти. За кілька днів до своєї раптової трагічної смерті він також повернувся зі своєї чергової волонтерської поїздки. На жаль, вона була останньою у земному житті нашого дорогого незабутнього друга. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Волонтери]] | ||
| + | [[Категорія:Люди К]] | ||
Версія за 21:54, 1 березня 2024
Олександр Іванович Коваль (? лютий 2024) — підприємець, волонтер, житель Носівки.
На світлу пам'ять Олександру Ковалю від г. о "Волонтери Чернігівщини"
- Джерело: Наталія Соломаха: На світлу пам’ять Олександру Ковалю, Реальна Носівщина, 21 лютого 2024
Тривожна й дуже болюча звістка минулого тижня сколихнула, безсумнівно, всю волонтерську та підприємницьку спільноту Носівської громади. Раптово, у розквіті життєвих сил обірвався життєвий шлях волонтера і підприємця, щирої й порядної людини.
Родина втратила господаря, люблячого чоловіка, прекрасного батька, а всі ми – щирого й доброго друга.
Носівка – місто порівняно не велике, тут майже всі одне про одного знають. Родину Ковалів тут завжди поважали за їх щирість та працелюбність, їхню готовність завжди прийти на допомогу й підтримку. А в таких батьків і діти виросли хорошими, порядними та шанованими.
Все життя Олександра Івановича було пов’язане з автомобілями, транспортом, дорогами. І навіть свою підприємницьку справу він також пов’язав з ними. Коли в 2014 році велика біда прийшла до нас зі сходу, він був серед перших, хто взявся організовувати й відправляти на Донбас гуманітарні вантажі. Першою була наша спільна поїздка в Іловайськ. Наші мужні воїни, отримавши гіркий урок бойового зіткнення з підступним ворогом, продовжували тримати лінію оборони і їм просто необхідна була допомога й підтримка волонтерів. Потім у нього були десятки й десятки інших волонтерських поїздок, пошук для хлопців необхідних будівельних матеріалів, обладнання, інструментів, запчастин, харчів, засобів гігієни й ще багато-багато іншого необхідного для облаштування укриттів, бліндажів, окопів.
Олександр Іванович був щирим і надійним другом, мав добре серце, завжди для всіх знаходив вільну хвилину поговорити й швидко, оперативно вирішити будь-які важливі питання, з ним було легко, просто і надійно.
Багато наших військових, які приїжджали додому в короткочасну відпустку, зверталися до нього з проханням допомогти з придбанням необхідних запчастин для їхньої техніки, аби та і далі продовжувати бити ворога в гарячих точках. Й для нього було справою честі й совісті їм допомогти. За кілька днів до своєї раптової трагічної смерті він також повернувся зі своєї чергової волонтерської поїздки. На жаль, вона була останньою у земному житті нашого дорогого незабутнього друга.
