Відмінності між версіями «Ткач Андрій Сергійович»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Андрій Ткач''' (народився [[2 січня]] 2001 в с. Народичі, на Житомирщині — помер 19 лютого 2023) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці | + | '''Андрій Ткач''' (народився [[2 січня]] [[2001]] в с. Народичі, на Житомирщині — помер 19 лютого 2023) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці. |
− | |||
− | |||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2448838101985628 | title = Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо… | Facebook| publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 19 лютого 2024 }}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2448838101985628 | title = Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо… | Facebook| publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 19 лютого 2024 }}'' | ||
− | Закінчив школу,здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України. | + | Закінчив школу, здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України. |
Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата. | Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата. | ||
− | Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з | + | Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з Білоруссю. З перших днів повномасштабного вторгнення рашисти сунулися ордою. |
В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі. | В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі. | ||
+ | Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати.Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. Був у військах оборони стрільцем-снайпером 2 штурмового відділення, штурмової роти, штурмового батальйону. | ||
− | + | Ще на свій день народження він був у відпустці у Володьковій Дівиці. Тут йому дуже подобалось. | |
А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога. | А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога. | ||
− | + | Не встиг пожити у щойно придбаній оселі разом з мамою та братом.. | |
Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти. | Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти. |
Версія за 11:12, 20 лютого 2024
Андрій Ткач (народився 2 січня 2001 в с. Народичі, на Житомирщині — помер 19 лютого 2023) — військовик-доброволець, житель Володькової Дівиці.
Життєпис
- Джерело: Роковини пам’яті Андрія Ткача (2.01.2001-19.02.2023)… Дякуємо… Пам’ятаємо…, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 19 лютого 2024
Закінчив школу, здобув спеціальність електрозварювальника в професійному ліцеї і пройшов строкову службу в Національній Гвардії України.
Юнак був надзвичайно добрим, людяним, відповідальним, мав серйозні плани, адже він став надійною підтримкою та опорою в родині для мами та меншого брата після смерті тата.
Їхнє село межує півтора десятками кілометрів з Білоруссю. З перших днів повномасштабного вторгнення рашисти сунулися ордою.
В березні 2022 року пішов добровольцем у Нацгвардію, ставши на захист рідної землі. Спочатку ворожі снаряди летіли на околиці Народичів. А вже зовсім скоро були і в городах, і в хатах. Оселя родини Ткачів також серйозно постраждала. Жителів їхнього села та навколишніх почали евакуйовувати.Згодом за допомогою знайомих родина зупинилася в с. Володькова Дівиця. Тут Андрій придбав будинок для мами і брата, а сам продовжував службу. Був у військах оборони стрільцем-снайпером 2 штурмового відділення, штурмової роти, штурмового батальйону.
Ще на свій день народження він був у відпустці у Володьковій Дівиці. Тут йому дуже подобалось.
А вже 19 лютого він загинув. Загинув як герой, у бою за рідну Україну, внаслідок штурмових дій ворога.
Не встиг пожити у щойно придбаній оселі разом з мамою та братом..
Поховано загиблого Героя в с. Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти.