Відмінності між версіями «Бровко Владислав Олександрович»
(Створена сторінка: '''Владислав Олександрович Бровко''' (1 січня 1975, Носівка – 9 січня 2024, поблизу населен...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Владислав Олександрович Бровко''' (1 січня 1975 | + | [[Файл:Владислав Бровко.jpg|міні|Владислав Бровко]] |
| + | |||
| + | '''Владислав Олександрович Бровко''' (народився [[1 січня]] [[1975]] в Носівці — [[9 січня]] [[2024]], поблизу населеного пункту Костянтинівка, Покровського району на Донеччині) — солдат, загинув на Російсько-українській війні. | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2422090441327061 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 11 січня 2024}}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/2422090441327061 | title = Носівщина в жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 11 січня 2024}}'' | ||
| − | + | Народився, виріс та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №5, середню освіту здобував у першій міській школі. Оскільки виріс у родині музикантів, майбутня професія була очевидною. Владислав продовжив здобуття освіти у фаховому музичному закладі Ніжина, ставши професійним музикантом гри на баяні. Проте професійне життя пов’язав з іншою зайнятістю: був справжнім майстром створення меблів. Довгий час працював на місцевій меблевій фабриці. Після її закриття працював на різних роботах. А в серпні 2023 року став до лав Збройних Сил України по мобілізації. | |
Виконував обов’язки номер обслуги 3 відділення 2 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону. Керівництво частини, побратими відзначають надзвичайну відповідальність, відданість військовій справі нашого земляка. Він, як і вдома для своїх найрідніших, мами, дружини, синочка, на фронті був людиною честі, щирим, безмежно добрим, небайдужим, надійним. | Виконував обов’язки номер обслуги 3 відділення 2 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону. Керівництво частини, побратими відзначають надзвичайну відповідальність, відданість військовій справі нашого земляка. Він, як і вдома для своїх найрідніших, мами, дружини, синочка, на фронті був людиною честі, щирим, безмежно добрим, небайдужим, надійним. | ||
| Рядок 13: | Рядок 15: | ||
Загиблого Героя-земляка буде поховано на кладовищі по вул. Центральна (в напрямку шляху на Андріївку). | Загиблого Героя-земляка буде поховано на кладовищі по вул. Центральна (в напрямку шляху на Андріївку). | ||
| + | [[Категорія:Уродженці Носівки]] | ||
| + | [[Категорія:Випускники Носівської школи №1]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | ||
[[Категорія:Люди Б]] | [[Категорія:Люди Б]] | ||
Версія за 13:49, 13 січня 2024
Владислав Олександрович Бровко (народився 1 січня 1975 в Носівці — 9 січня 2024, поблизу населеного пункту Костянтинівка, Покровського району на Донеччині) — солдат, загинув на Російсько-українській війні.
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 11 січня 2024
Народився, виріс та проживав в Носівці. Навчався спочатку у міській школі №5, середню освіту здобував у першій міській школі. Оскільки виріс у родині музикантів, майбутня професія була очевидною. Владислав продовжив здобуття освіти у фаховому музичному закладі Ніжина, ставши професійним музикантом гри на баяні. Проте професійне життя пов’язав з іншою зайнятістю: був справжнім майстром створення меблів. Довгий час працював на місцевій меблевій фабриці. Після її закриття працював на різних роботах. А в серпні 2023 року став до лав Збройних Сил України по мобілізації.
Виконував обов’язки номер обслуги 3 відділення 2 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону. Керівництво частини, побратими відзначають надзвичайну відповідальність, відданість військовій справі нашого земляка. Він, як і вдома для своїх найрідніших, мами, дружини, синочка, на фронті був людиною честі, щирим, безмежно добрим, небайдужим, надійним.
На жаль, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Костянтинівка, Покровського району на Донеччині, він загинув. Сталося це 9 січня.
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають та розділяють біль непоправної втрати з мамою Раїсою Василівною, дружиною Іриною Миколаївною, синочком Олександром, всіма рідними та близькими, побратимами.
Загиблого Героя-земляка буде поховано на кладовищі по вул. Центральна (в напрямку шляху на Андріївку).
