Відмінності між версіями «Павлович Ігор Володимирович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
Рядок 9: Рядок 9:
 
Навчався в [[Носівська школа № 1|Носівській школі № 1]], далі здобував спеціальну освіту різьбяра по дереву. Потім служив у Збройних Силах України. Після служби працював у м. Бровари.  
 
Навчався в [[Носівська школа № 1|Носівській школі № 1]], далі здобував спеціальну освіту різьбяра по дереву. Потім служив у Збройних Силах України. Після служби працював у м. Бровари.  
  
Мобілізувався у квітні 2022 року. Служив командиром 4 мінометного розрахунку 2 мінометного батальйону.
+
Мобілізувався у квітні 2022 року. Служив старшим солдатом, а згодом командиром 4 мінометного розрахунку 2 мінометного батальйону мінометного розрахунку 117 ОМБр. в/ч А4674.
  
 
Загинув у бою під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької  області.
 
Загинув у бою під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької  області.
Рядок 15: Рядок 15:
 
У загиблого лишилася мама Ніна Андріївна і молодший брат Олександр, який також пішов добровольцем. Обороняв Чернігів, воював на Бахмутському напрямку.
 
У загиблого лишилася мама Ніна Андріївна і молодший брат Олександр, який також пішов добровольцем. Обороняв Чернігів, воював на Бахмутському напрямку.
 
    
 
    
Похований буде на кладовищі по вул. Центральна в м. Носівка.
+
Похований на кладовищі по вул. Центральна в м. Носівка.
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]

Поточна версія на 10:52, 27 грудня 2023

Ігор Павлович

Ігор Володимирович Павлович (народився 30 листопада 1995 в Носівці — помер 14 жовтня 2023) — військовик-доброволець, головний сержант, загинув на Російсько-українській війні в бою в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 20 жовтня 2023

Батько рано помер, мама виховувала його та меншого брата сама. Проживав у Носівці на провулку Шевченка, 48.

Навчався в Носівській школі № 1, далі здобував спеціальну освіту різьбяра по дереву. Потім служив у Збройних Силах України. Після служби працював у м. Бровари.

Мобілізувався у квітні 2022 року. Служив старшим солдатом, а згодом командиром 4 мінометного розрахунку 2 мінометного батальйону мінометного розрахунку 117 ОМБр. в/ч А4674.

Загинув у бою під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області.

У загиблого лишилася мама Ніна Андріївна і молодший брат Олександр, який також пішов добровольцем. Обороняв Чернігів, воював на Бахмутському напрямку.

Похований на кладовищі по вул. Центральна в м. Носівка.