Відмінності між версіями «Пирогов Андрій Михайлович»
(→Родина) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям. | Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям. | ||
| − | + | Похований в селі Володькова Дівиця на [[Кладовище по вулиці Освіти|кладовищі по вул. Освіти]]. | |
== Родина == | == Родина == | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
[[Категорія:Залізничники]] | [[Категорія:Залізничники]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| − | [[Категорія:Поховані на | + | [[Категорія:Поховані на Миколаївському кладовищі]] |
[[Категорія:Люди П]] | [[Категорія:Люди П]] | ||
Поточна версія на 16:52, 27 листопада 2023
Андрій Михайлович Пирогов (народився 9 жовтня 1967 в Носівці — помер 23 листопада 2023) — солдат ЗСУ, мешканець Володькової Дівиці, загинув на Російсько-українській війні поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 24 листопада 2023
Загальну середню освіту здобував в Носівській першій школі. Далі навчався в технікумі залізничного транспорту. Все життя працював на залізниці, машиністом електропоїздів. Відпрацювавши багато років за фахом, Андрій Михайлович вийшов на пільговий заслужений відпочинок. Нарешті мав час, аби більше проводити часу з рідними, тішити єдину онучку Маргаритку, займатися господарськими справами, на які завжди бракувало часу раніше, бо ж робота була відповідальна, напружена, щільний графік.
А в нього було стільки планів, які б неодмінно реалізував, якби не війна. Андрій Михайлович був надзвичайно доброю, щирою людиною, безмежно залюблений у людей і життя.
З власною родиною проживав у Володьковій Дівиці.
У лави Збройних Сил України став на службу у червні 2023. Після проходження навчання перебував на посаді гранатометника 2 відділення механізованого взводу, 2 механізованого батальйону військової частини.
Під час виконання бойового завдання 23 листопада поблизу населеного пункту Діброва Сіверодонецького району, Луганської області отримав поранення, несумісне з життям.
Похований в селі Володькова Дівиця на кладовищі по вул. Освіти.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Оксана Миколаївна, донька Вікторія.
