Відмінності між версіями «Барванов Григорій Васильович»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Мав добру вдачу і почуття гумору. | Мав добру вдачу і почуття гумору. | ||
| + | |||
| + | Перше сповіщення мама воїна, Ганна Аркадіївна, одержала ще 6 грудня 2022 року про те, що її син, гранатометник І стрілецького відділення стрілецького батальйону під час штурмових дій ворога в районі м. Бахмут він зник безвістю. Родина організувала пошуки, велика кількість людей сподівалися на добрі новини. На жаль… Чергове сповіщення з військової частини надійшло вже, на жаль, про його загибель. | ||
| + | |||
| + | Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність він загинув 24 листопада 2022 року в районі міста Бахмут. | ||
| + | |||
| + | Станом на листопад 2023 тіло загиблого на окупованій території. | ||
== Серце розривається від болю! == | == Серце розривається від болю! == | ||
Версія за 13:10, 24 листопада 2023
Григорій Васильович Барванов (народився 26 грудня 1977 в Молдові — помер 24 листопада 2022, поблизу Бахмута) — солдат, дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Козари, проживав в м. Чернігів. Загинув на російсько-українській війні виконуючи бойове завдання.
Життєпис
Навчався в Козарській середній школі. Закінчив Козелецький технікум ветеринарної медицини. Продовжив навчання в Чернігівському політехнічному інституті. Пройшов професійний шлях від інкасатора до головного ревізора відділу ревізій філії Чернігівської області, України «АТ» Ощадбанк.
Певний час працював на підприємстві «Носівське ХПП».
В 2019 році пережив автокатастрофу, отримав інвалідність. Міг просто лишатися вдома, але це було не в його життєвих правилах. З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у Чернігівський військкомат. Був призначений у стрілецький батальйон. Пройшов блокаду Чернігова.
Під ворожими обстрілами на власному авто, розвозив хліб і воду населенню. На передову лінію оборони міста возив боєприпаси та евакуйовував поранених. Брав участь в битві під Шестовицею. Після деокупації Чернігівської області продовжив захищати рідну землю на сході України.
За словами побратимів, він був щирим, чесним, порядним, мужнім воїном, вірним товаришем, неодноразово рятував поранених хлопців, ризикуючи власним життям.
Мав добру вдачу і почуття гумору.
Перше сповіщення мама воїна, Ганна Аркадіївна, одержала ще 6 грудня 2022 року про те, що її син, гранатометник І стрілецького відділення стрілецького батальйону під час штурмових дій ворога в районі м. Бахмут він зник безвістю. Родина організувала пошуки, велика кількість людей сподівалися на добрі новини. На жаль… Чергове сповіщення з військової частини надійшло вже, на жаль, про його загибель.
Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність він загинув 24 листопада 2022 року в районі міста Бахмут.
Станом на листопад 2023 тіло загиблого на окупованій території.
Серце розривається від болю!
Серце розривається від болю! Загинув Барванов Григорій Васильович, 1977 року народження. Під Бахмутом. Загинув 24 листопада. Командир, якого дуже поважали солдати, патріот України, золота людина! Він завжди говорив: " Все буде Україна!". І так щиро вірив у нашу перемогу! Він говорив це так впевнено, що у нас навіть не залишалося сумнівів, що може бути інакше. Ми переможемо, Гришо,ти навіть не сумнівайся! Ми поборемо рашистів! Заради тебе ! Заради святої віри у нашу Перемогу! Ми навіть не знаємо, коли зможемо поховати Гришу, бо тіло не віддають поки що кляті рашисти.
Посилання
- Голубнича Анастасія: Завжди говорив, що все буде Україна: загинув командир Барванов Григорій з Ніжинщини, Малі Міста, 28 листопада 2022
