Відмінності між версіями «Марущак Михайло Михайлович»
(Створена сторінка: міні|Михайло Марущак.jpg '''Михайло Михайлович Марущак''' (народ...) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Поховано Михайла Марущака буде на сільському [[Миколаївське кладовище|кладовищі по вул. Освіти]]. | Поховано Михайла Марущака буде на сільському [[Миколаївське кладовище|кладовищі по вул. Освіти]]. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Люди:Володькова Дівиця]] | ||
| + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | ||
| + | [[Категорія:Люди М]] | ||
== Родина == | == Родина == | ||
Дружина Світлана Володимирівна, діти: Андрій, Микола та Софійка | Дружина Світлана Володимирівна, діти: Андрій, Микола та Софійка | ||
Версія за 09:13, 14 листопада 2023
Михайло Михайлович Марущак (народився 20 травня 1979 в с. Червоне на Кропивниччині. — помер 10 листопада 2023 біля Авдіївки, на Донеччині), житель Володькової Дівиці, рядовий, доброволець, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 13 листопада 2023
Виростав на Срібнянщині, куди переїхала родина. Виховувався у родині, де зростало четверо братів. Тому хлопці старалися з самого малку стати опорою для мами, яка підіймала їх сама.
Після закінчення школи здобув професію і влаштувався на роботу будівельником. Мав просто золоті руки до всього у цій справі.
Згодом разом з дружиною Світланою створили дружну родину, де народилося троє діток. Тато став для синів та донечки прикладом справжнього і надійного батька, для дружини – найкращим чоловіком.
Родина Марущаків півтора десятка років тому приїхала до Володькової Дівиці, аби тут придбати будиночок і вити своє родинне гніздо. Порядні, дружні, працьовиті, хороші люди швидко прижилися у селі, заживши поваги від односельців.
Михайло весь час опановував щось нове у техніках будівництва. А віднедавна взявся створювати штучні озера, водоспади. Він умів робити усю чоловічу роботу, встигаючи створювати таку красу, був майстерним технарем. Сам зібрав трактор, розумівся у всій техніці.
Дуже любив і старався все зробити і для дружини, і для дітей, бо це був його головний сенс життя.
Тому, коли російські окупанти рушили 24 лютого з війною, він не міг лишатися осторонь: пішов добровольцем у перший же день. Певний час чергував на блокпостах, а далі виконував обов’язки механіка відділення спеціальних робіт ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону.
Під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу біля Авдіївки, на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям. Сталося це 10 листопада.
Поховано Михайла Марущака буде на сільському кладовищі по вул. Освіти.
Родина
Дружина Світлана Володимирівна, діти: Андрій, Микола та Софійка
