Відмінності між версіями «Лахно Дмитро Миколайович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 10: Рядок 10:
 
Дмитро  був доброю, щирою, працелюбною, надзвичайно відкритою людиною, мав багато друзів.
 
Дмитро  був доброю, щирою, працелюбною, надзвичайно відкритою людиною, мав багато друзів.
  
9 березня 2022 року він став до лав Збройних Сил України, служив в кулеметному взводі стрілецького батальйону. Відстоюючи в бою волю, незалежність України, її територіальну цілісність, Дмитро героїчно загинув 2 серпня на Донеччині.
+
9 березня 2022 року Дмитро поповнив ряди добровольців ЗСУ. Спочатку війни Дмитро тримав оборону міста Чернігів. Після звільнення міста Чернігів, в складі кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади частини А1815 визволяли Донеччину.
 +
 
 +
2 серпня 2023 року Дмитро загинув під час виконання бойового завдання, під час визволення селища Старомайорське, Волноваського району Донецької області.
  
 
У Дмитра власної родини не було. Лишився брат Олександр з родиною, племінники, хрещеники.
 
У Дмитра власної родини не було. Лишився брат Олександр з родиною, племінники, хрещеники.

Версія за 21:43, 29 серпня 2023

Дмитро Лахно

Дмитро Миколайович Лахно (народився 13 листопада 1985 в селі Ганнівка Макіївської громади — помер 2 серпня 2023 біля селища Старомайорське на Донеччині) — солдат ЗСУ, загинув на Російсько-українській війні.

Носівщина в жалобі

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 5 серпня 2023

Солдат Дмитро Лахно народився та жив у Ганнівці. Закінчив сільську школу, продовжив навчання в Макіївці. Все своє життя проживав у рідному селі.

Дмитро був доброю, щирою, працелюбною, надзвичайно відкритою людиною, мав багато друзів.

9 березня 2022 року Дмитро поповнив ряди добровольців ЗСУ. Спочатку війни Дмитро тримав оборону міста Чернігів. Після звільнення міста Чернігів, в складі кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади частини А1815 визволяли Донеччину.

2 серпня 2023 року Дмитро загинув під час виконання бойового завдання, під час визволення селища Старомайорське, Волноваського району Донецької області.

У Дмитра власної родини не було. Лишився брат Олександр з родиною, племінники, хрещеники.

Поховано Дмитра на кладовищі у рідному селі.