Горбаток Ганна Іванівна

Ганна Горбаток

Ганна Іванівна Горбаток (15 Червня 1950 — 04 Грудня 2016) — педагог, поетеса та художниця. Народилась в селі Селище. За освітою - вчитель математики (Ніжинський педагогічний університет ім.М.В. Гоголя). Працювала бібліотекарем і вчителем образотворчого мистецтва у Мринській середній школі.

Автобіографія

Народилася я в Селищі, серед лісів, рівнин. Йшов 1950 рік.

Впали роси на покоси.
На покоси впали роси.
Там мій батько трави косить.
Для колгоспних коней косить.
З ним мале дівчатко босе.

Ото - я.

Мама в ланці цілий день.
На роботі день у день.
Трудить руки і гне спину.
А зарплата - тру-до-день.

Дитинство хмарним в нас було,
хоч сонячно світило.
Так важко дихало село
від правди заніміле.
Життя ішло, летіло ...

Закінчила школу. Ніжинський педінститут, сім років викладала математику на Хмельниччині. Захворіла. Повернувшись до батьків на Чернігівщину, працювала бібліотекарем, читала образотворче мистецтво у Мринській школі.

Про творчість

З раннього дитинства Ганна Іванівна була закохана в Природу, вона помічала її витончену красу в найменших дрібницях і закликала цінувати, любити та берегти Природу. Мотив любові до Природи та пошуку гармонії з Природою є чи не основним в її творчості.

Хист до художнього мистецтва відкрив в Ганні Іванівні попередній вчитель образотворчого мистецтва Якубовський Володимир Вікентійович (за освітою та основною дисципліною викладання - вчитель української мови та літератури) в Мринській середній школі. До викладання предмету Образотворчого мистецтва вона підходила з високою вимогливістю і не лише досконало знала теорію, а й володіла всіма видами графіки та декоративно-ужиткового мистецтва. Постійно мріяла, щоб в Мринскій школі був гончарний круг та піч для обпікання виробів з глини, щоб в кожного учня був мольберт і можна було займатись пейзажним живописом безпосередньо на природі, мріяла про достатню увагу Міністерства Освіти до питання розвитку творчої особистості через Образотворче мистецтво. Самовіддано докладала всіх зусиль, щоб розвинути творчий потенціал талановитих вихованців.

В останні роки своєї творчості та роботи в Мринській ЗОШ перетворила кабінет Образотворчого мистецтва на справжню студію, покривши стіни розписом і власними малюнками, працювала з технікою малюнку на склі (роботи довгий час залишались на вікнах кабінету на першому поверсі в старому корпусі школи). В будинку батьків виконала авторський розпис орнаментом та флористичними мотивами на автентичній печі середини минулого століття.

На початку своєї літературної творчості, за скромністю свого характеру, не афішувала свої роботи і не претендувала на широке визнання. Брала активну участь в літературному клубі при Мринській сільській бібліотеці з моменту його заснування. Її твори активно публікувались на сторінках періодичного видання Літературний Мрин. Завдяки наполегливим зусиллям Живковича Олександра Романовича, очільника Літературного клубу та головного редактора місцевої газети Літературний Мрин, світ побачили її збірки творів з авторськими ілюстраціями, видані малим тиражем.

Вона надзвичайно чуттєво адаптувала в своїй поезії перекази та легенди про історії утворення назв рослин та дерев (напр. "Чому Любисток Любистком називають" та ін).

Інтимна лірика Ганни Іванівни пронизана чуттєвістю та почуттями нерозділеного кохання. Її любов до Природи та оточуючого світу стала розрадою і новим сенсом життя.

Згадує її хрещений син Байда М.В.:

Завдячуючи її наставництву та любові до живопису, я відкрив чудовий світ художнього мистецтва, що багато раз допомагало мені в комп'ютерній графіці (колористика, створення логотипів, основи 2D та 3D-дизайну).

Вона настільки сильно любила Природу, що, покинувши нас, просто розчинилась в ній. Не була достатнім чином оцінена при житті і залишається НЕОЦІНЕННОЮ мисткинею нашого краю. Вона любила ввесь Світ, а Світ її - ні.

Кожного разу, коли я проїжджаю дорогою, оточеною з обох боків сосновим лісом, між Мрином в Селищем, я досі чую її наївну та просту дитячу лічилку:

Один, Два -
дерева...
Три, Чотири -
В лісі звірі.
П'ять, Шість -
Лис їсть.
Сім, Вісім -
Птахи в лісі
Дев'ять, Десять
То сунички підняли свої червоні личка.

Збірки творів

1. Аромат пам'яті : (казки, вірші, легенди) / Ганна Горбаток, Хайдар-Олександр Джуломанов [упорядник]. - Ніжин : Лисенко М. М. [видавець], 2016. - 59 с. - 50 прим. - ISBN 978-617-640-279-4. - ISBN 978-617-640-236-7
2. Впали роси на покоси : [поезії] / Ганна Горбаток. - Ніжин : Лисенко М.М. [видавець], 2020. - 300 с. : фот. - 50 прим. - ISBN 978-617-640-515-3