Відмінності між версіями «Максимович Олексій Іванович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: == Носівщина в жалобі == Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про з...)
 
Рядок 2: Рядок 2:
 
Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.
 
Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.
  
Матрос Олексій Максимович  (28.03.1987 –  8.06.2023) народився  в столиці. Однак  зростав у  с. Дебреве. Закінчив  школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася  повномасштабна війна,Олексій знову взяв до рук зброю.
+
Матрос Олексій Максимович  (28.03.1987 –  8.06.2023) народився  в столиці. Однак  зростав у  с. [[Дебреве]]. Закінчив  школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася  повномасштабна війна,Олексій знову взяв до рук зброю.
  
 
Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв’язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє…
 
Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв’язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє…

Версія за 08:59, 11 червня 2023

Носівщина в жалобі

Наша громада знову втратила захисника. Надійшло сповіщення про загибель Олексія Івановича Максимовича.

Матрос Олексій Максимович (28.03.1987 – 8.06.2023) народився в столиці. Однак зростав у с. Дебреве. Закінчив школу. Потім навчався в училищі, здобувши спеціальність кухаря. Працював на різних роботах. А в 2015 році добровольцем пішов в ЗСУ. Боронив рідну землю на Сході в зоні проведення антитерористичної операції. Потім була перерва у службі. А коли почалася повномасштабна війна,Олексій знову взяв до рук зброю.

Він був матросом морської піхоти. Підтримував зв’язок з рідними до останнього. Ще 6 червня ввечері мама почула його голос. Не сподіваючись, що це – востаннє… Наступного дня Олексій вже не вийшов на зв’язок.

8 червня під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі на вірність народу України, Олексій Максимович загинув від отриманих поранень, не сумісних з життям між населеними пунктами Вереміївка та Велика Новосілка, Волноваськог о району, Донецької області.

Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому горі батькам загиблого Героя Людмилі Миколаївні, та Івану Миколайовичу,всім рідним, друзям.

Невимовне горе для батьків, які вже вдруге переживають втрату. П’ять років тому завершився земний шлях їхнього старшого сина. Тепер –Олексій.