Відмінності між версіями «Закалюжний Євгеній Григорович»
м (Perohanych перейменував сторінку з Закалюжний Євген Григорович на Закалюжний Євгеній Григорович) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Євген Закалюжний.jpg|міні|Євген Закалюжний]] | [[Файл:Євген Закалюжний.jpg|міні|Євген Закалюжний]] | ||
| − | ''' | + | '''Євгеній Григорович Закалюжний''' (народився [[8 квітня]] [[1979]] у Володьковій Дівиці — помер [[14 травня]] [[2022]]) — військовик, сержант. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність», загинув у бою біля міста Попасна. |
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Версія за 13:58, 28 травня 2022
Євгеній Григорович Закалюжний (народився 8 квітня 1979 у Володьковій Дівиці — помер 14 травня 2022) — військовик, сержант. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність», загинув у бою біля міста Попасна.
Життєпис
Стати військовим була його мрія дитинства, тому після закінчення школи, він вступав до Одеського інституту сухопутних військ. З першої спроби це не вдалося, а ставши солдатом строкової служби, ще більше впевнився, що військова справа — це його. Згодом став курсантом цього вишу. Спробувавши себе у службі в десантних військах, він записався добровольцем у миротворчий батальйон в Югославію.
Коли у 2014 році Росія розпочала вторгнення в Україну, він знову пішов добровольцем, став на захист рідної країни, обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».
Після лікування та реабілітації, у 2015 році — демобілізований. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній — знову добровольцем пішов боронити рідну землю. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкове поранення, несумісне з життям.[1]
28 травня 2022 похований кладовищі (Миколаївське) по вулиці Освіти в с. Володькова Дівиця.
Примітки
- ↑ На Сході загинули троє бійців із Носівської громади, Час Чернігівський, 2022-05-27
