Відмінності між версіями «Супрун Олександра Іванівна»
| (Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:Носівчанки.jpg|міні|Носівчанки 1960-х, | + | [[Файл:Носівчанки.jpg|міні|Носівчанки 1960-х, ліворуч — Марія Сеник, посередині — Катерина Грузенська, праворуч — Олександра Кияниця]] |
| − | '''Олександра Іванівна Супрун''' (дівоче прізвище Кияниця) — в 1960-х працювала секретарем у [[Носівський районний відділ освіти|Носівському районному відділі освіти]]. | + | '''Олександра Іванівна Супрун''' (дівоче прізвище '''Кияниця''') — в 1960-х працювала секретарем у [[Носівський районний відділ освіти|Носівському районному відділі освіти]]. |
== Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра == | == Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра == | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Три красиві носівчанки 60-х років. Праворуч - Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра, дочка мого дядька Івана Сергійовича Кияниці, батькового брата. Вона дуже близька мені людина, бо коли я був малим, то фактично усі дні перебував у сім'ї дядька Івана, поки мої батьки були на роботі. Шура була старша за мене і часто мене "гледіла". Возила на велосипеді у центр по морозиво, на носівські футболи, водила на кіносеанси. Вона мене і у перший клас сьомої школи привела першого вересня 1957 року. Мені тоді було дивно, що у школі її всі учителі знали, спілкувалися, жартували… То вже пізніше я дізнався, що моя чарівна старша сестричка тоді працювала секретарем у районному відділі освіти. | Три красиві носівчанки 60-х років. Праворуч - Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра, дочка мого дядька Івана Сергійовича Кияниці, батькового брата. Вона дуже близька мені людина, бо коли я був малим, то фактично усі дні перебував у сім'ї дядька Івана, поки мої батьки були на роботі. Шура була старша за мене і часто мене "гледіла". Возила на велосипеді у центр по морозиво, на носівські футболи, водила на кіносеанси. Вона мене і у перший клас сьомої школи привела першого вересня 1957 року. Мені тоді було дивно, що у школі її всі учителі знали, спілкувалися, жартували… То вже пізніше я дізнався, що моя чарівна старша сестричка тоді працювала секретарем у районному відділі освіти. | ||
| − | А потім Шура переїхала до місця призначення свого чоловіка Супруна Івана Прокоповича у Таращу Київської області, де живе й понині, дай їй Бог здоров'я. | + | А потім Шура переїхала до місця призначення свого чоловіка Супруна Івана Прокоповича у Таращу Київської області, де живе й понині, дай їй Бог здоров'я. Посередині — Катя Грузенська, її краща тодішня подруга. |
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
Поточна версія на 21:55, 23 грудня 2021
Олександра Іванівна Супрун (дівоче прізвище Кияниця) — в 1960-х працювала секретарем у Носівському районному відділі освіти.
Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра[ред. | ред. код]
- Джерело: Василь Кияниця: Коментар до публікації «З маминого фотоальбома», Носівка Nosivka Носовка, 29 вересня 2018
Три красиві носівчанки 60-х років. Праворуч - Шура Кияниця, моя двоюрідна сестра, дочка мого дядька Івана Сергійовича Кияниці, батькового брата. Вона дуже близька мені людина, бо коли я був малим, то фактично усі дні перебував у сім'ї дядька Івана, поки мої батьки були на роботі. Шура була старша за мене і часто мене "гледіла". Возила на велосипеді у центр по морозиво, на носівські футболи, водила на кіносеанси. Вона мене і у перший клас сьомої школи привела першого вересня 1957 року. Мені тоді було дивно, що у школі її всі учителі знали, спілкувалися, жартували… То вже пізніше я дізнався, що моя чарівна старша сестричка тоді працювала секретарем у районному відділі освіти.
А потім Шура переїхала до місця призначення свого чоловіка Супруна Івана Прокоповича у Таращу Київської області, де живе й понині, дай їй Бог здоров'я. Посередині — Катя Грузенська, її краща тодішня подруга.
