Відмінності між версіями «Носівська неповносередня школа № 8»
м (Perohanych перейменував сторінку з Ліснохутірська 7-річна школа на Носівська неповносередня школа № 8) |
|
(Немає відмінностей)
|
Версія за 21:51, 21 листопада 2021
Ліснохутірська 7-річна школа (Носівська неповносередня школа № 8 – Хиленкова)
- Джерело: «Ліснохутірська 7-річна школа (Носівська неповносередня школа №8 – Хиленкова)» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.
До першого класу Ліснохутірської 7-річної школи я прийшла в 1950 році. Тодішня, ще початкова, школа – це невелике приміщення, більш схоже на хату. З крилечка заходиш у невеликий коридорчик по обидва боки якого були дві класні кімнати. З класу, що зліва, був вхід до учительської кімнати. Школа розташована була на великому подвір'ї на розі вулиць Мічуріна і Толстого. Школярі навчалися по паралелях – в одній кімнаті були уроки в 1-3-х класах, в іншій – в 2-4-х. Директором школи був Хиленко Йосип Степанович, вже досить літній чоловік. (Школу так і називали – Хиленкова). Коли (по роках) будувалось нове приміщення, не знаю, але пам’ятаю, як укидали землю в середину будівлі нової школи. Сім класів ми вже закінчували в новому приміщенні.
Першими вчителями були сам директор Хиленко Й.С., Бойко Федір Григорович, Малинко Віра Іванівна. Була ще одна вчителька Євгенія Андріївна, але вона працювала недовго. Деякий час працю вала вчителька Ольга Григорівна Григораш. Пізніше прийшла Бойко Надія Пилипівна, дружина Ф. Г. Бойка. Ці вчителі потім перейшли до Носівської с. ш. №3, після того, як закрили школу №8.
Директорами школи працювали Потій Олексій Григорович, Ясько Кіндрат Дмитрович. Вчителі, які вчили нас: Ясько Галина Матвіївна – вчителька української мови, Ясько Кіндрат Дмитрович – викладав російську мову і літературу, Потій Олександра Федорівна – вчителька хімії та біології, Потій Олексій Григорович – вчитель географії, Тихий Йосип Якович – вчитель історії, Подоляко Іван Миколайович – вчитель трудового навчання та фізичної культури, музику викладав Приходько Анатолій Тимофійович, який працював і в Носівській середній школі №3.
Ці вчителі дали нам не тільки початкову освіту, а й озброїли нас глибокими знаннями з основ наук так, щоб ми могли продовжити навчання в середній школі не гірше тих учнів, які від початку навчалися в середній школі, а багато в чому навіть краще. Ці вчителі дали нам перші знання з основ моралі, етики, громадянського світосприйняття.
Вдруге я повернулася в цю школу, але тепер уже в Носівську 8-річну школу №8 у 1970 році на посаду вчителя англійської мови. Директором був Федченко Дмитро Іванович (читав фізику). Вчителі були майже всі ті самі. Новими були Лях Галина Семенівна (математик), Кебкал Галина Андріївна (біолог), Пасіка Тетяна Сергіївна (вчитель креслення), Калина Галина Йосипівна (вчитель англійської мови). У середині 1970-х років вчителем фізкультури працював Галета Олексій Іванович. Піонервожатими працювали Доброгорська Людмила Олександрівна, пізніше – Литвиненко (Богдан) Варвара Михайлівна. Групу продовженого дня вела Шинкаренко Марія Корніївна. У початковій школі були ті ж вчителі – Бойко Ф.Г., Бойко Н.П., Малинко В.І. і прийшла Лахно Лідія Андріївна.
У школі на той час були вже кабінети фізики, хімії, багата бібліотека, наочні посібники. Наповнюваність класів становила від 15 до 20 учнів. Для бібліотеки, їдальні, майстерні було побудоване нове приміщення. У приведенні його до ладу (валькування, ліплення, побілка) була організована громадська толока. Директором школи на той час вже працював Подоляко Іван Миколайович, який після закінчення ВПШ читав історію.
До цього часу я вже побувала у декількох школах: на Тернопільщині (за призначенням), у Носівській №7, у Селищенській. І за оснащенням і за наповнюваністю класів, і за якістю навчання і виховання ця школа не була гіршою, можливо, навіть де в чому і кращою. Кому так захотілось, не знаю, але в 1978 році школу закрили, нас усіх перевели в Носівську середню школу №3, а школу навіть нікому не передали на баланс. За якихось 2-3 роки від школи не залишилося і сліду.
Ось така історія Хиленкової школи. Це тільки з моєї пам'яті.
Чуєнко Наталія Іванівна, колишня учениця і вчитель Носівської НСШ №8.
Р.S. Федченко Дмитро Іванович після закриття школи перейшов працювати до Носівської середньої школи №3. На базі цієї школи він вів авіамодельні гуртки аж до виходу на заслужений відпочинок. Його вихованці не раз перемагали на обласних змаганнях з авіамодельного спорту. Він залишив про себе дуже гарні спогади і в учнів і у колег по роботі.