Відмінності між версіями «Станіслав-Казимир Беневський»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Станіслав Казимир Беневський ''', | + | '''Станіслав Казимир Беневський''', польською '''Stanisław Kazimierz Bieniewski''' (1610 — 1679/80), — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Беневських гербу Радван. Чернігівський воєвода (1660–1676), польський дипломат, сенатор. Волинський каштелян (1658–1660). Луцький міський писар (з 1641), придворний королівський секретар (1650). Староста богуславський (з 1658), [[Носівка|носівський]] (з 1664) і луцький (з 1673). Володар Полонного і Торговиці. Учасник Хмельниччини (1648–1657), а також шведської (1655–1660) та московської (1654–1667) воєн. Дипломат, експерт із українських справ. «Протектор» гетьмана Павла Тетері на початку його кар'єри. |
Був прихильником порозуміння з Українською козацькою державою на основі визнання за нею автономії у складі Речі Посполитої. Мав гнучкий розум, умів іти на компроміси й майстерно інтригувати. 1657–60 очолював польські делегації на переговорах із Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським та Юрієм Хмельницьким. Відіграв важливу роль у підготовці й підписанні 0 Гадяцького договору 1658. Сприяв формуванню серед української політичної еліти угруповання польської орієнтації.<ref>Степанков В.С. БЕНЕВСЬКИЙ Станіслав Казимір [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Benevskyj_S </ref> | Був прихильником порозуміння з Українською козацькою державою на основі визнання за нею автономії у складі Речі Посполитої. Мав гнучкий розум, умів іти на компроміси й майстерно інтригувати. 1657–60 очолював польські делегації на переговорах із Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським та Юрієм Хмельницьким. Відіграв важливу роль у підготовці й підписанні 0 Гадяцького договору 1658. Сприяв формуванню серед української політичної еліти угруповання польської орієнтації.<ref>Степанков В.С. БЕНЕВСЬКИЙ Станіслав Казимір [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Benevskyj_S </ref> | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
# Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1997 | # Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1997 | ||
# Те саме, т. 10. К., 1998. | # Те саме, т. 10. К., 1998. | ||
| + | |||
{{DEFAULTSORT:Беневський}} | {{DEFAULTSORT:Беневський}} | ||
| − | |||
[[Категорія:Носівські старости]] | [[Категорія:Носівські старости]] | ||
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди Б]] | [[Категорія:Люди Б]] | ||
Поточна версія на 12:04, 30 липня 2021
Станіслав Казимир Беневський, польською Stanisław Kazimierz Bieniewski (1610 — 1679/80), — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Беневських гербу Радван. Чернігівський воєвода (1660–1676), польський дипломат, сенатор. Волинський каштелян (1658–1660). Луцький міський писар (з 1641), придворний королівський секретар (1650). Староста богуславський (з 1658), носівський (з 1664) і луцький (з 1673). Володар Полонного і Торговиці. Учасник Хмельниччини (1648–1657), а також шведської (1655–1660) та московської (1654–1667) воєн. Дипломат, експерт із українських справ. «Протектор» гетьмана Павла Тетері на початку його кар'єри.
Був прихильником порозуміння з Українською козацькою державою на основі визнання за нею автономії у складі Речі Посполитої. Мав гнучкий розум, умів іти на компроміси й майстерно інтригувати. 1657–60 очолював польські делегації на переговорах із Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським та Юрієм Хмельницьким. Відіграв важливу роль у підготовці й підписанні 0 Гадяцького договору 1658. Сприяв формуванню серед української політичної еліти угруповання польської орієнтації.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Степанков В.С. БЕНЕВСЬКИЙ Станіслав Казимір [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Benevskyj_S
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. "ЗНТШ", 1909, т. 87–89
- Kubala Z. Wojny dunskie i pokоj Oliwski (1657–1660). Lwо w, 1921
- Historia dyplomacji polskiej, t. 2. Warszawa, 1982
- Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1997
- Те саме, т. 10. К., 1998.
