Відмінності між версіями «Дубенко Прокіп Михайлович»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
В чотири роки осліп. В 16 років почав вчитися грати на торбані і лірі у кобзаря Овсія. Жонатий. | В чотири роки осліп. В 16 років почав вчитися грати на торбані і лірі у кобзаря Овсія. Жонатий. | ||
− | Навчався гри на кобзі в І. Братиці. У Дубенка був гарний голос. На кобзі грав майстерно. Поводирем був його син Павло. | + | Навчався гри на кобзі в [[Братиця Іван|І. Братиці]]. У Дубенка був гарний голос. На кобзі грав майстерно. Поводирем був його син Павло. |
Із популярним кобзарем зустрічався чеський етнограф Людвік Куба, який влітку 1886 гостював у поміщика В.Вовка-Карачаєвського. Куба зробив графічний портрет Дубенка, замалював і детально описав його кобзу як типовий зразок українського народного інструментарію. | Із популярним кобзарем зустрічався чеський етнограф Людвік Куба, який влітку 1886 гостював у поміщика В.Вовка-Карачаєвського. Куба зробив графічний портрет Дубенка, замалював і детально описав його кобзу як типовий зразок українського народного інструментарію. |
Поточна версія на 22:30, 30 травня 2021
Прокіп Михайлович Дубенко, псевдонім Дуб (близько 1841, за іншими даними близько 1844, с. Макіївка — помер після 1900, там само) – кобзар.
Життпис[ред. | ред. код]
В чотири роки осліп. В 16 років почав вчитися грати на торбані і лірі у кобзаря Овсія. Жонатий.
Навчався гри на кобзі в І. Братиці. У Дубенка був гарний голос. На кобзі грав майстерно. Поводирем був його син Павло.
Із популярним кобзарем зустрічався чеський етнограф Людвік Куба, який влітку 1886 гостював у поміщика В.Вовка-Карачаєвського. Куба зробив графічний портрет Дубенка, замалював і детально описав його кобзу як типовий зразок українського народного інструментарію.
Часто ходив по Ніжину з лірником Кожуховським. Також виступав в інших містах і селах Чернігівщини.
У репертуарі – думи: („Про Б.Хмельницького і Барабаша”, „Про трьох братів Азовських”, „Про козака Голоту”), духовні та гумористичні пісні, псальми та пісні побутового сатиричного змісту, а також танцювальні мелодії.
За твердженням А.Малинки П. М. Дуб (у нього помилково написано Чуб) дум не грав.
За даними Н. Ф. Сумцова кобзарі Панас Братиця і Прокіп Дуб співали в Ніжині думи: „Про Б.Хмельницького і Барабаша”, „Про трьох братів Азовських”, „Про козака Голоту”, а також духовні та гумористичні пісні.
Кобза Дубенка мала 4 довгі струни (соль, до, ре, соль) для низьких супровідних голосів і 16 коротких (ля, сі, до, ре, мі, фадієз, соль, ля, сі, до, ре,мі,фа-дієз,ля,сі) для високих (за даними Людвіка Куби).
Література[ред. | ред. код]
- Б.Жеплинський Дубенко Прокіп Михайлович // ЕСУ, т. 8, Дл-Дя, НАНУ, НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ , К., 2008, – С.458;
- Мольнар М. Людвіг Куба про Україну, К.,1963; Баклан Макіївські кобзарі // Сіверян. Літопис, 1996, №5;
- Таланти знані та маловідомі // Співоче поле Чернігівщини: Календар 2004, К., 2003;
- Малинка, 90, 1982;
- Малинка, КС, 1893;
- Сумцов, ЭО, 1832; Куба, 1963.