Красницький Петро Лукич

Петро Лукіч Красницький (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. Розвозив людям додому зарплати та пенсії. У вільний від роботи час грав на баяні. З приходом війни, Петро був зачислений до партизанського загону, а у липні 1941 був мобілізований Носівським РВК і пішов на фронт, де був диспетчером. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лангенад. Там він і похований.

Родина

Джерело: Спогади правнука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.

Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.

Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.

Сини:

• Красницький Леонід Петрович (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні
• Красницький Віталій Петрович (1928-2008) - виконроб, бригадир на будівництві, шофер, чудово грав на баяні

Відзнаки

• Орден"Красная Звезда".