Редагування Черв'як Тетяна Леонтіївна
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Працюючи понад двадцять років завучем школи Тетяна Леонтіївна була найкращим помічником для всіх педагогів у вирішенні питань всього спектру життя колективу. Особливу увагу вона приділяла молодим колегам в опануванні умілістю, що з часом ставала і їхньою Майстерністю нести учням Вічне, Розумне і Добре! Збираючи матеріал про наших Вчителів, я зустрівся із рідною племінницею Тетяни Леонтіївни – [[Трухан Віра Олександрівна|Вірою Олександрівною Трухан]], яку вона виростила після загибелі на фронті її батька – Олександра Леонтійовича Черв'яка із маленьких років як свою дитину. | Працюючи понад двадцять років завучем школи Тетяна Леонтіївна була найкращим помічником для всіх педагогів у вирішенні питань всього спектру життя колективу. Особливу увагу вона приділяла молодим колегам в опануванні умілістю, що з часом ставала і їхньою Майстерністю нести учням Вічне, Розумне і Добре! Збираючи матеріал про наших Вчителів, я зустрівся із рідною племінницею Тетяни Леонтіївни – [[Трухан Віра Олександрівна|Вірою Олександрівною Трухан]], яку вона виростила після загибелі на фронті її батька – Олександра Леонтійовича Черв'яка із маленьких років як свою дитину. | ||
| − | Віра Олександрівна гідно зберігає пам'ять про свою другу Маму… Всіляко допомагала їй та всім людям нашого та навколишніх сіл як талановитий фельдшер нашої Держанівської дільничої лікарні... Попри біль втрати від тяжкої хвороби у 2018 році єдиного сина Олександра, а у вересні 2023 року внука [[Трухан Дмитро Олександрович|Дмитра Олександровича Трухана]], який героїчно загинув на фронті за Україну, Віра Олександрівна знаходить в собі сили й зараз допомагати родині внука Володимира, бути знаним регентом церковного хору у нашій Троїцькій церкві... На моє запитання: якою Ви пам'ятаєте свою тітку? Вона миттєво відповіла: “завжди в школі... в роботі”... Як приклад, вона розповіла, про те, що Тетяна Леонтіївна з власної ініціативи запровадила чіткий графік відвідування [[Адамівська ЗОШ I-II ступенів|Адамівської восьмирічної школи]], та початкових шкіл навколишніх сіл: [[Будище]], [[Ведмедівка]], [[Роздольне]] та [[Киселівка]] для яких Держанівська середня школа була базовою, а ці школи, як маленькі річечки впадали у велику Ріку Знань. Щотижня на базі зазначених шкіл проходили зустрічі із педагогами Держанівської школи, які скоро мали стати вчителями для цих дітей. Приходили батьки радилися про навчання своїх дітей, про їхнє виховання, про їхню долю після школи... Це було щось на зразок знаменитої “Школи Радості”, яку створив всесвітньо відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинській у своїй Павлишівській школі на Кіровоградщині. Особливо плідною була співпраця Тетяни Леонтіївни із багаторічним завідувачем [[Киселівська початкова школа|Киселівською початковою школою]] вчителем-новатором, автором “Букваря” та чисельних педагогічних публікацій [[Пасічник Микола Іванович|Миколою Івановичем Пасічником]] та вчителькою цієї школи [[Рубан Євдокія Яківна |Євдокією Яківною Рубан]]. | + | Віра Олександрівна гідно зберігає пам'ять про свою другу Маму… Всіляко допомагала їй та всім людям нашого та навколишніх сіл як талановитий фельдшер нашої Держанівської дільничої лікарні... Попри біль втрати від тяжкої хвороби у 2018 році єдиного сина Олександра, а у вересні 2023 року внука [[Трухан Дмитро Олександрович|Дмитра Олександровича Трухана]], який героїчно загинув на фронті за Україну, Віра Олександрівна знаходить в собі сили й зараз допомагати родині внука Володимира та правнукам, бути знаним регентом церковного хору у нашій Троїцькій церкві... На моє запитання: якою Ви пам'ятаєте свою тітку? Вона миттєво відповіла: “завжди в школі... в роботі”... Як приклад, вона розповіла, про те, що Тетяна Леонтіївна з власної ініціативи запровадила чіткий графік відвідування [[Адамівська ЗОШ I-II ступенів|Адамівської восьмирічної школи]], та початкових шкіл навколишніх сіл: [[Будище]], [[Ведмедівка]], [[Роздольне]] та [[Киселівка]] для яких Держанівська середня школа була базовою, а ці школи, як маленькі річечки впадали у велику Ріку Знань. Щотижня на базі зазначених шкіл проходили зустрічі із педагогами Держанівської школи, які скоро мали стати вчителями для цих дітей. Приходили батьки радилися про навчання своїх дітей, про їхнє виховання, про їхню долю після школи... Це було щось на зразок знаменитої “Школи Радості”, яку створив всесвітньо відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинській у своїй Павлишівській школі на Кіровоградщині. Особливо плідною була співпраця Тетяни Леонтіївни із багаторічним завідувачем [[Киселівська початкова школа|Киселівською початковою школою]] вчителем-новатором, автором “Букваря” та чисельних педагогічних публікацій [[Пасічник Микола Іванович|Миколою Івановичем Пасічником]] та вчителькою цієї школи [[Рубан Євдокія Яківна |Євдокією Яківною Рубан]]. |
Особливо закарбувалася в моїй пам'яті розмова із Тетяною Леонтіївною про мою першу замітку в нашій районній газеті (“Літератний вечір у Держанівській середній школі”). Вона щиро раділа за мою “спробу пера”. Радила, мені семикласнику, на що саме потрібно звернути увагу в майбутніх публікаціях... А чого вартують літературні свята, які вона організовувала разом з Інною Михайлівною Трухан, Раїсою Олексіївною Марущенко та [[Штепура Віра Григорівна|Вірою Григорівною Штепурою]]. Ми, сільські діти, долучалися до пізнання вітчизняних та світових літературних скарбів. На кожні літні й зимові канікули вона, як і інші філологи радили прочитати досить багато класичних вітчизняних та зарубіжних літературних творів. Завжди тримала в полі зору відвідування учнями шкільної та сільської бібліотек. Підготовка до написання творів у старших класах теж було завжди в полі зору Тетяни Леонтіївни. Вона майстерно пояснювала нам методику написання художнього твору. Так, перед виконанням творчої роботи кожен із нас розкривав своє бачення головної ідеї твору, його сюжетну лінію, що мала реалізуватися через чіткий план нашої праці. Вона майстерно вчила учнів робити висновки як з кожної позиції плану так і загальні висновки твору, визначаючи перспективу майбутніх літературних розробок. На скільки це було значимо для учнів, можна вже стверджувати з того, що більшість наших випускників блискуче складали вступні іспити із мови та літератури як усні так і письмові. Я сам особисто виклав зміст вступного твору до Інституту виключно із позицій рекомендацій, що дала нам Школа. Тетяна Леонтіївна разом із іншими колегами підготувала цілу плеяду талановитих майстрів Слова. Серед них знаний далеко за межами Чернігівщини поет і письменник, лауреат чисельних літературних премій, Заслужений журналіст України [[Будлянський Микола Георгійович|М.Г.Будлянський]], поет і письменник, член Спілки письменників України [[Божок Віктор Миколайович|В.М.Божок]]. Багаторічні вчителі-філологи школи В.І.Власенко та Н.В.Сокол, які самі вже підготували цілу когорту талановитих випускників. | Особливо закарбувалася в моїй пам'яті розмова із Тетяною Леонтіївною про мою першу замітку в нашій районній газеті (“Літератний вечір у Держанівській середній школі”). Вона щиро раділа за мою “спробу пера”. Радила, мені семикласнику, на що саме потрібно звернути увагу в майбутніх публікаціях... А чого вартують літературні свята, які вона організовувала разом з Інною Михайлівною Трухан, Раїсою Олексіївною Марущенко та [[Штепура Віра Григорівна|Вірою Григорівною Штепурою]]. Ми, сільські діти, долучалися до пізнання вітчизняних та світових літературних скарбів. На кожні літні й зимові канікули вона, як і інші філологи радили прочитати досить багато класичних вітчизняних та зарубіжних літературних творів. Завжди тримала в полі зору відвідування учнями шкільної та сільської бібліотек. Підготовка до написання творів у старших класах теж було завжди в полі зору Тетяни Леонтіївни. Вона майстерно пояснювала нам методику написання художнього твору. Так, перед виконанням творчої роботи кожен із нас розкривав своє бачення головної ідеї твору, його сюжетну лінію, що мала реалізуватися через чіткий план нашої праці. Вона майстерно вчила учнів робити висновки як з кожної позиції плану так і загальні висновки твору, визначаючи перспективу майбутніх літературних розробок. На скільки це було значимо для учнів, можна вже стверджувати з того, що більшість наших випускників блискуче складали вступні іспити із мови та літератури як усні так і письмові. Я сам особисто виклав зміст вступного твору до Інституту виключно із позицій рекомендацій, що дала нам Школа. Тетяна Леонтіївна разом із іншими колегами підготувала цілу плеяду талановитих майстрів Слова. Серед них знаний далеко за межами Чернігівщини поет і письменник, лауреат чисельних літературних премій, Заслужений журналіст України [[Будлянський Микола Георгійович|М.Г.Будлянський]], поет і письменник, член Спілки письменників України [[Божок Віктор Миколайович|В.М.Божок]]. Багаторічні вчителі-філологи школи В.І.Власенко та Н.В.Сокол, які самі вже підготували цілу когорту талановитих випускників. | ||
