Редагування Трухан Олександр Федотович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Олександр Федотович Трухан.jpg|міні|Олександр Трухан]]
+
'''Олександр Федотович Трухан''' ([[21 травня]] [[1925]] — 23 липня 2004) — бригадир тракторної бригади [[Колгосп імені Тараса Шевченка|колгоспу імені Тараса Шевченка]] в селі [[Держанівка]]. Нагороджений орденом Жовтневої Революції.
 
 
'''Олександр Федотович Трухан''' ([[21 травня]] [[1925]] — [[23 липня]] [[2004]]) — учасник Німецько-радянської війни, бригадир тракторної бригади [[Колгосп імені Тараса Шевченка|колгоспу імені Тараса Шевченка]] в селі [[Держанівка]]. Нагороджений державними орденами.
 
 
 
== До життєпису ==
 
Навчався в Козелецькому сільськогосподарському технікумі.
 
 
 
== Родина ==
 
Дружина Любов, доньки Надя та Ніна й сини Володимир та Сергій.
 
 
 
== Відзнаки ==
 
[[File:Документи державних нагород Олександра Федотовича Трухана.jpg|thumb|Документи державних нагород Олександра Федотовича Трухана]]
 
Нагороджений орденами:
 
* Знак пошани (№584963),  Указ Президії Верховної Ради СРСР від 08 квітня 1971 р.;
 
* Жовтневої Революції (№04080), Указ Президії Верховної Ради СРСР від 08 грудня 1973 р;
 
* Вітчизняної війни І ступеня (№3824025), Указ Президії Верховної Ради СРСР від 01 квітня 1985 р.
 
  
 
== Скільки всього пережито ==
 
== Скільки всього пережито ==
:''Джерело: збірник праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінка 11.''
+
:''Джерело: збірник праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінка 11.''
 
Ось вже і  двохтисячні прийшли… Скільки ж всього пережито. Обпалена війною юність.
 
Ось вже і  двохтисячні прийшли… Скільки ж всього пережито. Обпалена війною юність.
  
Фронтові дороги… Сльози матері Ганни Ничипорівни над похоронкою, що прийшла на її сина гвардійця Cашка Трухана після бою, в якому командування вважало, вижити було неможливо… Вижив Солдат! Наперекір усім страшним людиновбивчим законам війни…
+
Фронтові дороги… Сльози матері Ганни Ничипорівни над похоронкою, що прийшла на її сина гвардійця Cашка Трухана після бою,
 +
в якому командування вважало, вижити було неможливо… Вижив
 +
Солдат! Наперекір усім страшним людиновбивчим законам війни…
  
Свята Перемога! Післявоєнні поневіряння. Механізаторська дорога в  рідному колгоспі ім. Тараса Шевченка. Опанування наукою вирощувати хліб в  Козелецькому сільськогосподарському технікумі. Зустріч на все життя його Любові, радісний сміх якої віддається завжди дзвоником в  його душі! Перша, збудована завдяки його наполегливості, асфальтована смужка сільської дороги. Невгамовний біль через занепад та розпад рідного колгоспу й не тільки його...
+
Свята Перемога! Післявоєнні поневіряння. Механізаторська дорога
 +
в  рідному колгоспі ім. Тараса Шевченка. Опанування наукою вирощувати хліб в  Козелецькому сільськогосподарському технікумі.
 +
Зустріч на все життя його Любові, радісний сміх якої віддається завжди дзвоником в  його душі! Перша, збудована завдяки його наполегливості, асфальтована смужка сільської дороги. Невгамовний
 +
біль через занепад та розпад рідного колгоспу й не тільки його...
  
 
– Батьку, про що думаєш? Так до нього могла звернутися лише
 
– Батьку, про що думаєш? Так до нього могла звернутися лише
Рядок 29: Рядок 19:
 
– Про наше з тобою життя думаю, рідна.
 
– Про наше з тобою життя думаю, рідна.
  
– А що там думати. В нас життя красиве. Працювали на совість. Виростили чотирьох діток: доньки Надя та Ніна й синочки Володя та Сергій. Підростають вже їхні діти – наша радість – внуки…
+
– А що там думати. В нас життя красиве. Працювали на совість.
 +
Виростили чотирьох діток: доньки Надя та Ніна й синочки Володя
 +
та Сергій. Підростають вже їхні діти – наша радість – внуки…
  
Дійсно, подумав Олександр Федотович, саме в оцих простих, на перший погляд, словах його Любочки, з якою пройшли півстоліття, й є результат його, точніше – їхнього життя.
+
Дійсно, подумав Олександр Федотович, саме в оцих простих, на
 +
перший погляд, словах його Любочки, з якою пройшли півстоліття,
 +
й є результат його, точніше – їхнього життя.
  
 
Згадалися перші кроки із управління тракторною бригадою в роки керівництва колгоспом його двоюрідного брата [[Трухан Феодосій Іванович|Трухана Феодосія Івановича]], знаного на всю країну керівника. Всі жили мрією
 
Згадалися перші кроки із управління тракторною бригадою в роки керівництва колгоспом його двоюрідного брата [[Трухан Феодосій Іванович|Трухана Феодосія Івановича]], знаного на всю країну керівника. Всі жили мрією
Рядок 40: Рядок 34:
 
Й за всіма цими досягненнями стоять десятки, а той і сотні наших славних трударів!
 
Й за всіма цими досягненнями стоять десятки, а той і сотні наших славних трударів!
  
Пройшовши таку звитяжну дорогу Олександр Федотович, як більшість людей його покоління, найменше думали про нагороди та про себе взагалі, бо жили думкою про впевненість у завтрашньому дні для всіх …
+
Пройшовши таку звитяжну дорогу Олександр Федотович, як
 +
більшість людей його покоління, найменше думали про нагороди та
 +
про себе взагалі, бо жили думкою про впевненість у завтрашньому
 +
дні для всіх …
  
 
Щира праця нашого шановного земляка відзначена багатьма бойовими та трудовими нагородами, серед яких єдина в селі, одна з найвищих нагород тодішньої держави – орден Жовтневої революції.
 
Щира праця нашого шановного земляка відзначена багатьма бойовими та трудовими нагородами, серед яких єдина в селі, одна з найвищих нагород тодішньої держави – орден Жовтневої революції.
Рядок 46: Рядок 43:
 
Переступив межу вічності Олександр Федотович у 2004 році.
 
Переступив межу вічності Олександр Федотович у 2004 році.
  
Згадуючи Олександра Федотовича Трухана та багатьох інших його сучасників, ми, держанівці XXI століття маємо зберегти та примножити скарбницю справ в ім’я збереження нашого спільного отчого дому – ДЕРЖАНІВКИ!
+
Згадуючи Олександра Федотовича Трухана та багатьох інших
 +
його сучасників, ми, держанівці XXI століття маємо зберегти та
 +
примножити скарбницю справ в ім’я збереження нашого спільного отчого дому – ДЕРЖАНІВКИ!
  
 
[[Категорія:Люди:Держанівка]]
 
[[Категорія:Люди:Держанівка]]
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
 
 
[[Категорія:Бригадири механізаторів]]
 
[[Категорія:Бригадири механізаторів]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Вітчизняної війни]]
 
 
[[Категорія:Нагороджені орденом Жовтневої Революції]]
 
[[Категорія:Нагороджені орденом Жовтневої Революції]]
[[Категорія:Нагороджені орденом «Знак Пошани»]]
 
 
[[Категорія:Люди Т]]
 
[[Категорія:Люди Т]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)