Редагування Сторінки історії Носівки
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 426: | Рядок 426: | ||
:''«Прийшовши поселення у солдатській формі, маючи при собі всілякої роду зброю і відрізняючись особливою зухвалістю нахабством, ці особи взялися за організацію військово-революційних комітетів, — писав у своєму звіті у березні 1918 року начальник Чернігівської повітової міліції. Вони складали постанови про вибори членів комітету і пропонували мешканцям даного поселення ці постанови підписувати. Траплялося, що значна частина населення спочатку ухилялася від підписання цих самочинних документів, але, кінець кінцем, під тиском і погромів озброєних хуліганів давала свої підписи на постанови. А тих, хто ухилявся, оголошували контрреволюціонерами і застосовували до них смертну кару».'' | :''«Прийшовши поселення у солдатській формі, маючи при собі всілякої роду зброю і відрізняючись особливою зухвалістю нахабством, ці особи взялися за організацію військово-революційних комітетів, — писав у своєму звіті у березні 1918 року начальник Чернігівської повітової міліції. Вони складали постанови про вибори членів комітету і пропонували мешканцям даного поселення ці постанови підписувати. Траплялося, що значна частина населення спочатку ухилялася від підписання цих самочинних документів, але, кінець кінцем, під тиском і погромів озброєних хуліганів давала свої підписи на постанови. А тих, хто ухилявся, оголошували контрреволюціонерами і застосовували до них смертну кару».'' | ||
| − | В Ніжинський повіт також прибуло декілька більшовицьких емісарів. Один з них, | + | В Ніжинський повіт також прибуло декілька більшовицьких емісарів. Один з них, Точоний Н. І., згадував: |
| − | : | + | :«В середині листопада агітаційний відділ військово-революційного комітету знову направляв в різні райони країни велику кількість агітаторів з передових робітників солдатів і матросів. На Україну, зокрема, було надіслано 103 матроси-агітатори. В числі їх і я виїхав в складі одної з агітаційних груп на Україну для боротьби з Центральною Радою». |
В грудні [[1917]] група загітованих більшовиками демобілізованих солдатів і найбідніших селян Носівки створила [[революційний комітет]]. Цей орган стояв на позиціях більшовицької партії і був провідником її волі в містечку. До складу Носівського ревкому ввійшли: [[Хахуда Андрій Петрович]], [[Хахуда Омелян Петрович]], [[Кононенко Сидір Карпович]], [[Кабанець Андрій]], [[Мехед Федот]], [[Кошіль Іван]]. | В грудні [[1917]] група загітованих більшовиками демобілізованих солдатів і найбідніших селян Носівки створила [[революційний комітет]]. Цей орган стояв на позиціях більшовицької партії і був провідником її волі в містечку. До складу Носівського ревкому ввійшли: [[Хахуда Андрій Петрович]], [[Хахуда Омелян Петрович]], [[Кононенко Сидір Карпович]], [[Кабанець Андрій]], [[Мехед Федот]], [[Кошіль Іван]]. | ||
| Рядок 545: | Рядок 545: | ||
Російські радянські війська були об'єднані з українськими загонами червоної гвардії та партизанськими підрозділами. В результаті об'єднання були створені перша та друга українські дивізії. Вони перейшли в рішучий наступ. Рухаючись на Київ та Катеринослав радянські дивізії спочатку долали опір гетьманців, а потім повстанських загонів Директорії. 12 січня 1919 року більшовицькі війська захопили Чернігів. Із Чернігова вони рушили в 2-х напрямках. Богунський полк першої української дивізії пішов у напрямку на Козелець, а [[Таращанський полк Першої української дивізії|Таращанський]] у напрямку на Ніжин. 23 січні 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку захопили Ніжин. [[24 січня]] таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада. | Російські радянські війська були об'єднані з українськими загонами червоної гвардії та партизанськими підрозділами. В результаті об'єднання були створені перша та друга українські дивізії. Вони перейшли в рішучий наступ. Рухаючись на Київ та Катеринослав радянські дивізії спочатку долали опір гетьманців, а потім повстанських загонів Директорії. 12 січня 1919 року більшовицькі війська захопили Чернігів. Із Чернігова вони рушили в 2-х напрямках. Богунський полк першої української дивізії пішов у напрямку на Козелець, а [[Таращанський полк Першої української дивізії|Таращанський]] у напрямку на Ніжин. 23 січні 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку захопили Ніжин. [[24 січня]] таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада. | ||
| − | На кінець січня в Носівській волості повсюдно створювалися ревкоми і комітети бідноти. Не забарилися з приходом і продовольчі загони, які мали забирати в селян | + | На кінець січня в Носівській волості повсюдно створювалися ревкоми і комітети бідноти. Не забарилися з приходом і продовольчі загони, які мали забирати в селян 'лишки' зерна. |
Більшовики почали впроваджувати в повному обсязі політику воєнного комунізму. Разом з продовольчими загонами комітет бідноти заготовляв продовольство для більшовицьких військ і робітничих центрів Росії та України. Головою носівського комітету бідноти був Гаврило Хоменко. | Більшовики почали впроваджувати в повному обсязі політику воєнного комунізму. Разом з продовольчими загонами комітет бідноти заготовляв продовольство для більшовицьких військ і робітничих центрів Росії та України. Головою носівського комітету бідноти був Гаврило Хоменко. | ||
| Рядок 551: | Рядок 551: | ||
4 лютого 1919 року Чернігівський губревком прийняв постанову про націоналізацію окремих галузей промисловості. | 4 лютого 1919 року Чернігівський губревком прийняв постанову про націоналізацію окремих галузей промисловості. | ||
| − | Більшовицький режим націоналізував маслобойню і млин. В приватній власності й надалі залишалися окремі підприємства: аптека Яржинського, млин Кривенка і Буняка, млин Дар'ялова, крупорушка Зимонського. Бралися на облік і розподілялися між бідняками майно і землі графа | + | Більшовицький режим націоналізував маслобойню і млин. В приватній власності й надалі залишалися окремі підприємства: аптека Яржинського, млин Кривенка і Буняка, млин Дар'ялова, крупорушка Зимонського. Бралися на облік і розподілялися між бідняками майно і землі графа Мусіна-Пушкіна, княгині Долгорукої, поміщиків Коробки, Безсмертного, Писарєва. |
В 1919 році більшовики поступово перейшли до реалізації власної програми в галузі сільського господарства. А їхня програма передбачала утворення на селі колективних господарств. | В 1919 році більшовики поступово перейшли до реалізації власної програми в галузі сільського господарства. А їхня програма передбачала утворення на селі колективних господарств. | ||
| Рядок 561: | Рядок 561: | ||
Населення України було вкрай незадоволене заходами воєнного комунізму. Навіть великі партизанські загони, які раніше діяли в складі РСЧА, навесні 1919 року повернули зброю проти більшовиків. Загони отамана Григор'єва, Махна, Зеленого, Струка, Соколовського скували основні сили радянських військ. Селянські повстання охопили й Чернігівщину. Начальник Борзнянської міліції Шекера підняв антибільшовицьке повстання і захопив Ічню і Борзну. В селах Борзнянщини діяв загін отамана Ангела, на Прилуччині селянський виступ очолив отаман Вернигора. Більшовики Носівки були вимушені проводити щомісячні мобілізації для боротьби з повстанцями. | Населення України було вкрай незадоволене заходами воєнного комунізму. Навіть великі партизанські загони, які раніше діяли в складі РСЧА, навесні 1919 року повернули зброю проти більшовиків. Загони отамана Григор'єва, Махна, Зеленого, Струка, Соколовського скували основні сили радянських військ. Селянські повстання охопили й Чернігівщину. Начальник Борзнянської міліції Шекера підняв антибільшовицьке повстання і захопив Ічню і Борзну. В селах Борзнянщини діяв загін отамана Ангела, на Прилуччині селянський виступ очолив отаман Вернигора. Більшовики Носівки були вимушені проводити щомісячні мобілізації для боротьби з повстанцями. | ||
| − | Член губревкому Н. Точоний писав, що в 1919 році на жителів Носівки посилили вплив петлюрівці. | + | Член губревкому Н. Точоний писав, що в 1919 році. на жителів Носівки посилили вплив петлюрівці. |
=== Серпень 1919, боротьба денікінців і партизанів === | === Серпень 1919, боротьба денікінців і партизанів === | ||
