Поточна версія |
Ваш текст |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | [[Файл:Яблуня.jpg|міні|Яблуня на місці колишнього обійстя]] | + | '''Семениха''' — назва хутора і лісу поблизу [[Носівка|Носівки]]. |
| | | |
− | '''Семениха''' (також '''Семенястне''', '''Семенячине''') — назва колишнього хутора в урочищі [[Горішне]].
| + | {{Заготовка}} |
− | | |
− | До Семенихи їхати дорогою з колишньої 2 бригади колгоспу імені Кірова до кладовища під лісом і ця територія і є Семениха, а далі іде [[Струга]] — це все були хутори.
| |
− | | |
− | Із книги «[[Партизанська Носівщина#Весна 1942|Партизанська Носівщина]]»:
| |
− | :''21 квітня 1942 за наказом командування партизанського загону близько 60 партизанів зібралися в хуторі Семениха. Весна в цей рік була пізньою. Водою залило всі низини й болота. Багатьом довелося добиратися на збір човнами. Частина партизанів загинула від рук окупантів. За свою безпечність поплатилися життям такі члени загону, як Довгопол, Кононенко.''
| |
− | | |
− | == Про Семениху ==
| |
− | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/1360815611264197 | title = Про Семениху | publisher = | author = [[Хоменко Ніна|Ніна Хоменко]] | date = 7 травня 2024 }}''
| |
− | Дізналася про цей хутір ще малою з розповіді мого прадіда [[Бурсук Микола Павлович|Миколи Бурсука]] (1911р.н.)
| |
− | | |
− | У лісі за 6 кілометрів від села [[Дебреве]], в урочищі «[[Горішне|Орішному]]» на місці обеліска, у середині 19 століття жив дядько Семен. Був він дуже сором'язливий. А дружина його — як вогонь! Чоловік повністю підкорявся жінці, яка все брала у свої руки, верховодила в сім'ї. У ті часи мало хто називав заміжніх жінок на ім'я, а звали їх за іменем чоловіка. От і ця — Семениха.
| |
− | | |
− | Життя вирувало. Хутір був невеличкий — хатинок 10. У центрі хутора й стояла хата Семенихи. Так, Семенихи, а не Семена. З чоловіка ж не було ніякого ні зиску, ні гарного слова. Всі знали, що Семениха — головна не лише в сім'ї, а й на хуторі.
| |
− | | |
− | Так і пішла назва хутора в урочищі «Орішному» – Семениха.
| |
− | | |
− | За легендою, у сім'ї Семенихи були одні дочки. Коли вони повиходили заміж, то народжували теж дівчаток. Семениха сумувала, що рід їхній переведеться. Скільки ж було радості, коли весною 1900 року внучка Семенихи народила хлопчика!
| |
− | | |
− | — Правнук! Семен! – на радощах закричала бабуся.
| |
− | | |
− | Одразу пішла і біля хати посадила маленького дубочка. На честь правнука.
| |
− | | |
− | Так і по цей день росте [[Дуб у Горішному|Семенів дуб]], якому понад 120 років.
| |
| | | |
| + | [[Категорія:Ліси]] |
| [[Категорія:Хутори]] | | [[Категорія:Хутори]] |