Редагування Пролісок (ВІА заводу Побідит)

'''«Пролісок»''' — вокально-інструментальний ансамбль заводу «Побідит»

== «Пролісок» заводу Побідит ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/3271800942947369/ | title = З історії носівської популярної музики | publisher =  Носівка Nosivka Nosowka | author = [[Фурса Валерій Михайлович|Валерій Фурса]] | date = 28 серпня 2020 }}''
З історії носівської популярної музики. Частина п'ята

В 1971 році в Носівці відкрилася філія київського об'єднання імені С.Корольова інструментальний завод «[[Побідит]]». За декілька років на ньому вже працювали сотні носівчан та жителів сусідніх сіл, серед яких переважала молодь. А молодь бажала не лише заробляти гроші, а ще й весело проводити свій час. Ну як можна уявити молодість без музики?

В колективі знайшовся неофіційний молодіжний лідер – [[Якушенко Володимир|Володимир Якушенко]], який загорівся ідеєю створення ВІА на заводі і захопив своєю ідеєю інших. Разом із [[Бублик Сергій|Сергієм Бубликом]] майстрували саморобні колонки, підсилювачі із того, що можна було дістати в ті часи. Також переробляли звичайні акустичні гітари в електрогітари.

На заводі працювало чимало хлопців, які вміли грати на гітарах, а от на клавішних інструментах грати було нікому. Але коли є дуже жадана мрія, то на шляху до неї долаються будь-які перешкоди.

Вдома у Сергія Бублика було піаніно молодшої сестри Тамари і він почав навчатися. Щовечора, після роботи на заводі, відставивши в сторону гітару, Сергій сідав за клавіші нового для себе інструменту і вчився грати, також вивчав нотну азбуку. Не одразу, але навчився грати по нотах спочатку найпростіші мелодії, а вже далі справа пішла веселіше і у новоствореного заводського ВІА з'явився свій цілком пристойний клавішник. В 1980 році Сергій Бублик перейшов із заводу на іншу роботу і за синтезатором його змінив [[Михей Василь|Василь Михей]].

На бас-гітарі грав лідер гурту Володимир Якушенко, на ритм-гітарі – [[Коваленко Олександр|Олександр Коваленко]], деякий час гітаристом ВІА був [[Нікітченко Станіслав|Станіслав Нікітченко]], а пізніше [[Жердецький Олександр|Олександр Жердецький]].

За ударною установкою в різний час були [[Коровін Олександр|Олександр Коровін]], [[Кладинога Олександр|Олександр Кладинога]] та [[Козел Віктор|Вітя Козел]], який трагічно загинув в автокатастрофі. На трубі грав [[Тагіров Володимир|Володимир Тагіров]].

Створився дзвінкоголосий дует дівчат-вокалісток — [[Ємець Лідія|Ліда Ємець]] та [[Нечипоренко Галина|Галя Нечипоренко]]. Деякий час співала також [[Желєзняк Лариса|Лариса Желєзняк]].

В складі ВІА була ще одна маленька школярка-вокалістка [[Руденко Наталія Йосипівна|Наташа Пероганич]], яка співала дитячі пісні. ЇЇ виступи глядачі завжди зустрічали із захопленням і аплодували їй із завзяттям.

Художнім керівником був [[Костюк Микола Васильович|Микола Васильович Костюк]]. Він із магнітофонних записів розписував кожному музиканту ВІА його партію. Також Микола Васильович грав на баяні.

І в 1976 році ВІА «Пролісок» розпочав свою музичну діяльність. Ансамбль давав концерти на заводських вечорах, міських святах, виступав на танцях; його запрошували грати на весіллях. Виступав він і в столиці на конкурсі вокально-інструментальних ансамблів виробничого об'єднання ім.С.Корольова.

Перший директор заводу [[Калина Микола Іванович]] допомагав ансамблю – забезпечив ВІА сучасною музичною апаратурою та всіляко сприяв музикантам.

Була ще одна цікава сторінка в діяльності ВІА. В колгоспах району щороку проводилися офіційні збори колгоспників, які селяни відвідувати не любили і явка на такі заходи була вкрай низькою. Знайшовся нетрадиційний, дуже дієвий спосіб заохочення колгоспників. На оголошенні про проведення зборів великими літерами писали, що після зборів буде з концертом виступати ВІА «Пролісок» з Носівки. 

З такої нагоди сільський клуб був вщерть заповнений. На концерт приходили навіть ті, хто ніколи на збори не ходили. А щоби селяни не хитрували і були присутніми і на офіційній частині, а не лише на концерті, то двері клубу, після початку зборів зачиняли і тих, хто приходив пізніше, до клубу вже не впускали. Тому на зборах був аншлаг.

Інколи, на чийомусь весіллі, хтось із гостей просив музикантів зіграти улюблену пісню, якої не було в репертуарі ВІА. Тоді Микола Васильович Костюк починав на баяні награвати незнайому мелодію, ударник ловив ритм, а за ними слідом мелодію підхоплювали гітари та синтезатор.
Ну а вокалістами були вже самі задоволені гості.

В середині 1980-х років склад ВІА сильно змінився - в ньому деякий час грали гітаристи [[Петренко Олександр Миколайович|Олександр Петренко]] та [[Мужченко Олександр Анатолійович|Олександр Мужченко]], за ударною установкою був [[Лук'яненко Олександр Андрійович|Олександр Лук'яненко]]. Всі Олександри разом з [[Михей Василь|Василем Михеєм]] у 1987 році разом створили новий ВІА при районному Будинку культури Натомість на заводі організувався вже інший ансамбль.

А з настанням важких 1990-х років завершилася робоча історія заводу «Побідит».

Фотографія виступу ВІА "Пролісок". Зліва направо: Володимир Якушенко (гітара), Вітя Козел (ударні), маленька солістка з Вербова Налаша Пероганич (нині Руденко), Станіслав Нікітченко (гітара), Сергій Бублик (клавішні), Микола Васильович Костюк (баян).

Спогадами про ВІА поділилися С.С,Бублик, М.В.Костюк, С.Нікітченко.

[[Категорія:Вокально-інструментальні ансамблі заводу Побідит]]