Редагування Пономаренко Інна Данилівна
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 68: | Рядок 68: | ||
(Використано: фотоархів та трудова книжка Інни Данилівни Пономаренко(Писарук)) | (Використано: фотоархів та трудова книжка Інни Данилівни Пономаренко(Писарук)) | ||
− | === | + | ===МІЙ НАЙДОРОЖЧИЙ ВЧИТЕЛЬ... === |
« Вчитель, скільки треба любові і добра, щоб слухали, щоб вірили, щоб пам'ятали діти тебе?» | « Вчитель, скільки треба любові і добра, щоб слухали, щоб вірили, щоб пам'ятали діти тебе?» | ||
− | Я бачила життя вчителя як зовні, так і зсередини тому, що моя мама | + | Я бачила життя вчителя як зовні, так і зсередини тому, що моя мама - була вчитель Носівської середньої школи №1. Вона викладала в моєму класі, з п'ятого по восьмий, російську мову та літературу. |
− | У статуті деяких європейських країн прописана заборона проводити уроки там, де навчається будь-який родич вчителя. Вважається, що як у випадку з лікарем, «рука здригнеться» | + | У статуті деяких європейських країн прописана заборона проводити уроки там, де навчається будь-який родич вчителя. Вважається, що як у випадку з лікарем, «рука здригнеться» - спрацює людський фактор. Навіть старші колеги мами, не рекомендували їй читати уроки в моєму класі, щоб не травмувати власну дитину і одночасно бути справедливою в очах інших. Не «горіла» бажанням бачити матусю вчителем в своєму класі і я. Мамине прагнення викладати в моєму класі, я зрозуміла тільки з часом, дорослою… |
− | Вчитись в школі, де працюють твої батьки не так вже й круто, як здається. Ти чомусь повинен бути прикладом в навчанні, в поведінці | + | Вчитись в школі, де працюють твої батьки не так вже й круто, як здається. Ти чомусь повинен бути прикладом в навчанні, в поведінці - в очах інших маминих колег. Мама обов'яково першою дізнавалась про мої «витівки» і вже дома на мене чекала серйозна розмова. Оскільки, зірок з небес я не хватала, схвалення мами-вчительки частіше отримували інші діти. Важко контролювати себе, коли говориш вдома, щоб випадково не стати «донощиком». З іншого боку, мені було приємно коли старші хлопчаки(Олександр Бондаренко, Сергій Компанець...) з маминого класу, де вона була класним-керівником, приділяли мені «увагу», вгледівши на шкільній перерві - то скубнуть за косу, то ущипнуть мої пухкенькі щічки… |
Помічав мене, з веселою посмішкою на обличчі, неперевершений Ігор Сеник(світла пам'ять). Зазвичай він вигукував: «Інночкіна доця!». З багатьма учнями маминого класу, що були однолітками, я товаришувала. | Помічав мене, з веселою посмішкою на обличчі, неперевершений Ігор Сеник(світла пам'ять). Зазвичай він вигукував: «Інночкіна доця!». З багатьма учнями маминого класу, що були однолітками, я товаришувала. | ||
− | Інколи дома, мама прохала мене допомогти швидше перевірити зошити з учнівськими диктантами. Тоді я не помічала, що це була перевірка і моїх знань, знайомлення з типами мовних помилок. Я також не усвідомлювала, що викладаючи в моєму класі, на моєму прикладі | + | Інколи дома, мама прохала мене допомогти швидше перевірити зошити з учнівськими диктантами. Тоді я не помічала, що це була перевірка і моїх знань, знайомлення з типами мовних помилок. Я також не усвідомлювала, що викладаючи в моєму класі, на моєму прикладі - вона бачила, як засвоюється і сприймається новий матеріал дітьми, що їх зацікавлює на уроках, а що ні. Казковий світ Г.Х. Андерсена, лірика відомих поетів 18-19 століття, грецька міфологія, що відкрила мені моя вчителька зарубіжної літератури, захоплює мене і сьогодні. |
− | На мій погляд, бути учителем цікаво, хоча і не легко. Свої педагогічні «здібності»(в студентські роки) я практикувала з маминими учнями, на екскурсіях до Києва, по рідній Носівщині. Але купа зошитів, щоденна підготовка до уроків, склання планів, написання конспектів, а коли ще вдома чекає родина, яка також потребує любові й уваги | + | На мій погляд, бути учителем цікаво, хоча і не легко. Свої педагогічні «здібності»(в студентські роки) я практикувала з маминими учнями, на екскурсіях до Києва, по рідній Носівщині. Але купа зошитів, щоденна підготовка до уроків, склання планів, написання конспектів, а коли ще вдома чекає родина, яка також потребує любові й уваги – це однозначно не моє! А ще, якщо додати: постійне оцінювання, перевірки; щорічне відстоювання права мати повну тарифну ставку вчителя; великий жіночий колектив; відсутність належного фінансування освіти і т.д.т.п., то взагалі зась! |
Частенько перечитую один із матусиних листів з 90-х, ніби розмовляю, відчуваючи її настрій, поривання душі: «Как трудно жить в эпоху междуцарствий. В униженном, голодном государстве, когда все рухнуло и больше нет надежды и торжествуют властные невежды…. Как тяжело смотреть на нищету, порывов добрых чувствуя тщету. Метаться, грезить и сходить с ума, в бессилье видеть, как ликует тьма, и чувствовать, как мозг сжимает страх при виде славы, обращенной в прах.» (мовою оригіналу, А.Федоренко). | Частенько перечитую один із матусиних листів з 90-х, ніби розмовляю, відчуваючи її настрій, поривання душі: «Как трудно жить в эпоху междуцарствий. В униженном, голодном государстве, когда все рухнуло и больше нет надежды и торжествуют властные невежды…. Как тяжело смотреть на нищету, порывов добрых чувствуя тщету. Метаться, грезить и сходить с ума, в бессилье видеть, как ликует тьма, и чувствовать, как мозг сжимает страх при виде славы, обращенной в прах.» (мовою оригіналу, А.Федоренко). | ||
Рядок 85: | Рядок 85: | ||
Є чудова приказка: “Людині в житті повинно повезти тричі: у кого народитися, у кого вчитися і на кому одружуватися”. Мені повезло точно двічі( з третім також все добре), бо моєю мамою і вчителем була Інна Данилівна Пономаренко. Я навчилась у неї, любити природу, подорожі, гарні парфуми..; захоплюватись народною творчістю, мистецтвом…; бути поціновувачем Книг. | Є чудова приказка: “Людині в житті повинно повезти тричі: у кого народитися, у кого вчитися і на кому одружуватися”. Мені повезло точно двічі( з третім також все добре), бо моєю мамою і вчителем була Інна Данилівна Пономаренко. Я навчилась у неї, любити природу, подорожі, гарні парфуми..; захоплюватись народною творчістю, мистецтвом…; бути поціновувачем Книг. | ||
− | Я мала щасливе дитинство, а Носівська середня школа №1 назавжди залишиться моєю рідною домівкою, де працювала моя найдорожча вчителька | + | Я мала щасливе дитинство, а Носівська середня школа №1 назавжди залишиться моєю рідною домівкою, де працювала моя найдорожча вчителька – моя матуся. |
[[Філь Юлія Ігорівна|Юлія Філь (Пономаренко)]] | [[Філь Юлія Ігорівна|Юлія Філь (Пономаренко)]] |