Редагування Носівський майдан
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 396: | Рядок 396: | ||
Носівка наша попливла би за течією тих подій, аби у місті і районі не запрацював досить потужно Народний Рух України під очільництвом Миколи Єфіменка. Було створено осередки ще декількох партій: партія демократичного відродження України (очолив Іван Кошовий), республіканська (очолив Федір Картун) та ін. Тепер, через роки, явно видно, що не треба було тоді багато партій «під кожного вождя», а створити одну потужну. Ділити ж бо було нічого. | Носівка наша попливла би за течією тих подій, аби у місті і районі не запрацював досить потужно Народний Рух України під очільництвом Миколи Єфіменка. Було створено осередки ще декількох партій: партія демократичного відродження України (очолив Іван Кошовий), республіканська (очолив Федір Картун) та ін. Тепер, через роки, явно видно, що не треба було тоді багато партій «під кожного вождя», а створити одну потужну. Ділити ж бо було нічого. | ||
− | Директори шкіл Микола Єфіменко і Григорій Музиченко були відновлені на своїх посадах. Під тиском вимог народу були звільнені Віра Сотніченко, замість якої 25 червня 1991 року таємним голосуванням буде обраний чернігівець [[Рідзель Анатолій|Анатолій Рідзель]]. Замість голови райвиконкому Віктора Приходька сесія обере [[Комар Олександр Іванович|Олександра Комара]]. Замість міського голови | + | Директори шкіл Микола Єфіменко і Григорій Музиченко були відновлені на своїх посадах. Під тиском вимог народу були звільнені Віра Сотніченко, замість якої 25 червня 1991 року таємним голосуванням буде обраний чернігівець [[Рідзель Анатолій|Анатолій Рідзель]]. Замість голови райвиконкому Віктора Приходька сесія обере [[Комар Олександр Іванович|Олександра Комара]]. Замість міського голови Миколи Братиці, головою став Микола Онищик. Змінилися й трохи нижчі керівники. Всі, хто прийшли на посади, були із комуністичного минулого. Бо інших просто не було. Вірніше, дехто балотувалися, але не пройшли навіть по таємному голосуванню. Тоді народ ще боявся висувати на керівні посади не тільки «кухарок», а й цілком фахових тверезо мислячих людей. А якщо не «потягне» на високій посаді? Бачте, через 30 років цим питанням населення вже «не заморочується». |
Невдовзі після майдану Григорій Музиченко емігрує із сім'єю за кордон. Я знаю, що він читає зараз ці матеріали, але чомусь відмовчується. Його право. Стільки років пройшло. Трохи згодом невиліковно захворіє і помре Микола Єфіменко. «Постраждалі» непогано прилаштуються на інших роботах і фактично ще й «виграють від демократії», яку вони так не любили. З ключових осіб Носівського Майдану наразі вже фактично нікого нема. Жили і боролись за краще життя, якого так і не дочекалися. | Невдовзі після майдану Григорій Музиченко емігрує із сім'єю за кордон. Я знаю, що він читає зараз ці матеріали, але чомусь відмовчується. Його право. Стільки років пройшло. Трохи згодом невиліковно захворіє і помре Микола Єфіменко. «Постраждалі» непогано прилаштуються на інших роботах і фактично ще й «виграють від демократії», яку вони так не любили. З ключових осіб Носівського Майдану наразі вже фактично нікого нема. Жили і боролись за краще життя, якого так і не дочекалися. |